Дослідження, проведене вченими з Прінстонського та Колорадського університетів у Боулдері, вказує на те, що радіоактивні опади від першого випробування атомної бомби в США в 1945 році виявилися вищими за прогнозовані значення.
Це відкриття наголошує на необхідності перегляду наслідків радіаційного забруднення для суспільства.
16 липня 1945 року відбувся перший експеримент із використання технології “Трініті” у Нью-Мексико. У доповіді наголошується, що ядерні випробування початку 1945 року призвели до значних викидів радіоактивних матеріалів у довкілля.
За нашими оцінками, у Нью-Мексико та інших штатах, у тому числі і на визнаних на федеральному рівні землях племен, є місця, де рівень осадження радіонуклідів досяг вищого рівня, ніж у тих округах, мова про які йде в законі США про виплату компенсацій за отримане радіаційне опромінення, – говориться у доповіді.
Вивчення також показує поширення цих матеріалів на всій території 46 штатів США за період до 10 днів після проведення експерименту. Особливо серйозний негативний наслідок був зареєстрований на місці проведення експерименту в Нью-Мексико. Виявлено високі концентрації радіоактивних опадів також у Айдахо, Аризоні, Вайомінгу, Колорадо, Неваді та Юті.
Дослідження показало, що радіоактивні опади від випробування поширилися до Мексики та озера Кроуфорд у провінції Онтаріо у Канаді. Ці результати можна використовувати для підтримки тих осіб, які прагнуть отримати компенсацію від федеральних органів за можливий радіаційний вплив ядерних випробувань у атмосфері.