Вчені Імперського коледжу Лондона (Великобританія) розкрили, що більше половини земних запасів цинку походять із зовнішньої частини Сонячної системи, за поясом астероїдів. Відповідальні за це метеорити також зробили суттєвий внесок у запаси інших летких сполук, включаючи воду. Про це повідомляється у статті, опублікованій у журналі Science.
Раніше дослідники припускали, що на Землі більшість летких речовин, які переходять у газоподібний стан при відносно низьких температурах, надійшла з астероїдами, що сформувалися ближче до Сонця. У новій роботі планетологи вивчили 18 метеоритів, включаючи 11 із внутрішньої області Сонячної системи та сім вуглистих метеоритів із зовнішньої.
Було виміряно відносний вміст п’яти ізотопів цинку для визначення нуклеосинтетичних аномалій — невеликих відмінностей у співвідношеннях ізотопів, викликаних неповним змішуванням матеріалу на ранньому етапі формування Сонячної системи. Потім вчені використовували моделі масового балансу, що враховують надходження матеріалу з різним ізотопним складом у фізичну систему та вихід із неї.
Дослідники з’ясували, що вуглецевмісні тіла, які, ймовірно, утворилися за межами орбіти Юпітера, доставили близько половини запасів цинку на Землі та відповідають за 10 відсотків усієї маси Землі. 90 відсотків маси Землі посідає неуглистий матеріал внутрішньої частини Сонячної системи. Матеріал із високою концентрацією цинку та інших летких компонентів також, ймовірно, містить відносно багато H2O, що вказує на ймовірне джерело походження води на Землі.