Ідея пробурити Землю і вийти з іншого боку завжди викликала інтерес. П’ять років тому інтерактивна карта весело показувала, де люди опинилися б, якщо б вони прокопали шлях через планету, з більшістю точок виходу в океані. Нещодавно Китай розпочав проект, копаючи яму на 10 000 метрів, сподіваючись дістатися до давніх гірських порід. Проте, навіть ця глибина не перевершує рекорд Кольської надглибокої свердловини, що досягла 12 263 метрів.
Під час буріння команди стикалися з несподіванками, як от незвичайно вологі глибокі скелі. Ці знахідки відіграли важливу роль у розвитку геологічних теорій. Але навіть ці глибокі свердловини далекі від проникнення через всю земну кору, яка варіюється в товщині від 30 до 100 кілометрів на суходолі та 6-7 кілометрів під океанами.
Пробурити Землю – надзвичайно складне завдання через інтенсивний тиск і високі температури. За словами геофізика Дуга Вілсона, на кожні 3 метри глибини тиск збільшується на одну атмосферу, а температура в ядрі досягає 5200 градусів за Цельсієм. Це робить буріння майже неможливим, а в разі досягнення ядра, обладнання та сама людина перетворилися б на надрідкий стан. Внутрішнє ядро, незважаючи на високий тиск, залишається твердим. Прорив через нього призвів би до короткочасної невагомості, перш ніж довго піднятися до іншого боку Землі.
Однак, незважаючи на технічні складнощі та наукові перепони, ідея пробурити Землю залишається більше фантастичною, ніж реальною. Глибина буріння, якого досягли люди, досі є лише малою частиною від загальної товщини земної кори. Додатково, проблеми, пов’язані з екстремальним тиском і температурою, роблять таку спробу надзвичайно ризикованою і технічно недосяжливою.
Для ілюстрації, тиск, який б відчувалася при бурінні до центру Землі, був би достатнім, щоб перетворити повітря і будь-які матеріали в надрідкий стан, ефективно унеможливлюючи будь-яке звичайне буріння. Температури біля ядра, які перевищують 5000 градусів за Цельсієм, розплавили б будь-яке відоме бурове обладнання, роблячи процес фізично неможливим.
Крім того, подорож через Землю б стала б надзвичайно тривалою та небезпечною. Навіть якби було можливо подолати ці перешкоди, пробурити шлях через тверде залізо-нікелеве ядро було б вкрай важко. А враховуючи, що внутрішнє ядро має тверду консистенцію через високий тиск, це робить ідею пробурити Землю ще більш фантастичною.
Врешті-решт, хоча ця концепція залишається популярною у фантастиці та уяві, наукові та інженерні обмеження роблять її нездійсненною в реальному світі. Замість цього, такі проекти як Кольська надглибока свердловина і китайські геологічні дослідження продовжують надавати цінні знання про склад і історію земної кори, відкриваючи нові можливості для дослідження і розуміння нашої планети.