У пошуках позаземного життя вчені з Бірмінгемського університету та Массачусетського технологічного інституту знайшли потенційну підказку: віддалені планети з низьким рівнем вуглекислого газу можуть приховувати те, що так відчайдушно шукає людство.
Гіпотеза передбачає, що таке виснаження може вказувати на присутність океанів та рослинного життя, що поглинають цю сполуку.
Дослідники черпали натхнення з характеристик планет земної групи у Сонячній системі для розробки нового методу. Вони спеціально вивчили Венеру, Землю та Марс, які мають загальний скелястий склад та помірні регіони.
Океани Землі відігравали ключову роль у поглинанні вуглекислого газу протягом мільйонів років, що призвело до помітного виснаження атмосфери в порівнянні з сусідніми планетами, такими як Венера.
Новий метод дослідників передбачає виявлення груп планет земної групи з близькими орбітами, що нагадують Сонячну систему, та підтвердження наявності атмосфери шляхом виявлення вуглекислого газу.
Аналіз рівня вуглецю допомагає зрозуміти склад планет. Хоча наявність рідкої води не гарантує існування життя, дослідники припускають, що озон є додатковим показником заселеності та потенційного позаземного життя.
Ця молекула, що утворилася результаті взаємодії життя з вуглекислим газом, може бути важливим маркером життя поза межами Сонячної системи.