Дослідження, проведене більш ніж на 18 тисячах школярів із США та Китаю, пов’язало кількість дітей у сім’ї з їхнім психічним благополуччям. Виявилося, що більше у підлітка братів і сестер, то гірші його психологічні показники згідно з опитувальниками. При цьому наявність старших дітей із різницею у віці менше року особливо сильно погіршила такі оцінки.
Багато сучасних країн пережили демографічний перехід: змінили високі рівні народжуваності та смертності на низькі показники і того, й іншого. Це призвело до зменшення середніх розмірів сім’ї: багатодітні батьки зустрічаються дедалі рідше, більшість обмежуються одним-двома дітьми або не заводять їх зовсім.
Такі важливі зміни необхідно враховувати — зокрема прогнозуючи, як зміна числа братів і сестер позначиться життя майбутніх поколінь. Вчені неодноразово зверталися до цієї проблеми та отримали досить суперечливі результати. Справді, наявність інших дітей у ній неоднозначно позначається дитині. З одного боку, вони безумовно конкурують за ресурси — матеріальні блага, турботу та увагу батька тощо — що ставить дітей у менш сприятливе становище.
Інші дані говорять про кращі соціальні навички у тих, хто ріс разом із братом, братами, сестрою чи сестрами. У зрілому віці такі люди менш схильні до розлучень. Крім того, важливу роль можуть відіграти інші фактори: стать інших дітей, різниця у віці, наявність в сім’ї одного або обох батьків та інше.
На це непросте питання покликана відповісти нова стаття, яка вийшла у Journal of Family Issues. Вона заснована на інформації про дуже велику кількість школярів, які навчаються у восьмого класі: понад 9400 дітей з Китаю та понад 9100 зі США (загалом — понад 18,5 тисяч). У середньому цим підліткам було приблизно 14 років (на півроку більше у китайській вибірці).
Всім підліткам запропонували заповнити схожі прості опитувальники, які оцінюють емоційний стан, загальний добробут та суб’єктивну продуктивність у школі. Також діти повідомили про склад сім’ї, у тому числі про своїх братів та сестер.
Виявилося, загалом більше дітей у сім’ї негативно позначається на психологічному стані дитини. Такий тренд відзначений як в американській, так і в китайській вибірці, незважаючи на очевидні культурні відмінності та особливу політику щодо цього в Піднебесній. З 1979 по 2015 рік громадянам Китаю дозволялося мати лише одну дитину на сім’ю — за другу та наступних було покладено великий штраф. Так китайці боролися з перенаселенням, до того ж досить успішно: кількість дітей на одну китаянку зменшилася в кілька разів. Схожість результатів, отриманих на основі даних із США та Китаю, вказала на їхню достовірність та універсальний характер.
Цікаво, що китайські підлітки в середньому мали майже на 0,8 брата та сестри менше (0,899 проти 1,661). Серед них більше третини були єдиною дитиною в сім’ї, у разі американських школярів це число дорівнювало лише 12,6 відсотка. У той же час 76 відсотків китайських дітей росли з обома батьками в сім’ї, серед дітей зі Сполучених Штатів виявилося 57 відсотків.
Важливі закономірності стосувалися віку інших дітей у сім’ї. Так, наявність щонайменше одного брата чи сестри, які на рік-два молодші за самого підлітка, не позначилося на його психічному стані. Однак наявність дитини роком або двома старшими вплинула на неї негативно. Якщо ж різниця у віці зі старшим братом/сестрою була меншою за рік, негативний ефект був ще сильнішим.
Підписуйся на наш Telegram-канал