Новокаледонська вилкова папороть (Tmesipteris oblanceolata) має геном довжиною понад 100 метрів у розтягнутому вигляді, що робить його найдовшим серед усіх живих організмів на планеті.
Для порівняння, геном людини складається з 3,1 пари гігабаз, які розтягуються приблизно на 2 метри, тоді як T. oblanceolata має 160,45 пари гігабаз. Це значно більше навіть за попереднього рекордсмена Paris japonica, японську квіткову рослину, чий геном складається з 148,89 пари гігабаз.
Доктор Ілія Лейч, старший науковий керівник відділу еволюції характеру RBG Kew, пояснює, що великий геном несе з собою певні недоліки: «У більшості випадків це негативний факт. Якщо у вас великий геном, вам потрібна велика клітина, щоб умістити його. Отже, ми бачимо, що рослини з великим геномом обмежені, тому фотосинтез менш ефективний, ніж у видів з малим геномом, де ви отримуєте цілий спектр фотосинтетичних ефективностей». Таким чином, папороть з таким великим геномом росте повільніше і менш ефективно конкурує з іншими видами.
Автор зображення: Пол Фернандес
T. oblanceolata є октоплоїдною рослиною, що означає, що вона має вісім наборів хромосом, тоді як у людей лише два набори. Це ще більше ускладнює її здатність до швидкого росту та конкуренції за ресурси.
Доктор Лейч зазначає, що рослини з великими геномами зазвичай зустрічаються у стабільних середовищах, які не є конкурентними. Це означає, що T. oblanceolata може процвітати лише в певних умовах, де конкуренція за ресурси не є настільки жорсткою, як у більш динамічних середовищах.
Відкриття такого великого геному було досягненням для наукової команди, що працювала у Новій Каледонії. Аналіз рослини включав проточну цитометрію з використанням барвника для фарбування ДНК у ядрах клітин та вимірювання кількості барвника, зв’язаного з ДНК.
Це відкриття підкреслює важливість рослин для виживання нашої планети. “Рослини дуже важливі для виживання нашої планети, і все наше життя залежить від рослин, тому що вони виробляють кисень, яким ми дихаємо, повітря, одяг, який ми носимо, часто їжу, яку ми їмо”, – підсумував Літч.
Дослідження було опубліковано в журналі iScience, і воно відкриває нові горизонти у вивченні геномів рослин та їхньої ролі у глобальній екологічній системі.
Читайте також: В Австралії виявили невідомі раніше сліди цивілізації
Підписуйся на наш Telegram-канал