Звідки взялася така інтригуюча і універсальна форма прояву ніжності, як поцілунок? Нове дослідження проливає світло на походження цього жесту, вказуючи на його неочікуваний зв’язок з мавпячим грумінгом.
“Останній поцілунок грумера”
Дослідник Адріаоно Ламейр з університету Уорік припускає, що поцілунок міг виникнути з завершального етапу догляду за шерстю у приматів. Мавпи, закінчуючи грумінг, стискають губи і злегка всмоктують повітря, щоб видалити залишки бруду та паразитів. Цей жест, який Ламейр називає “останнім поцілунком грумера”, дуже нагадує поцілунки у людей.
Еволюція жесту
З часом, коли у стародавніх людей зник густий волосяний покрив, необхідність у постійному грумінгу відпала. Проте, жест зберігся, але вже не як гігієнічна процедура, а як спосіб зміцнення соціальних зв’язків та прояву ніжності.
Шимпанзе і бонобо
Цікаво, що серед усіх тварин лише шимпанзе та бонобо, наші найближчі родичі, демонструють подібну поведінку. Це підтверджує теорію про еволюційний зв’язок між мавпячим грумінгом і людськими поцілунками.
Культурний аспект
Проте, не всі культури практикують романтичні поцілунки. Дослідження 2015 року показало, що лише 46% з 168 вивчених культур цілуються в романтичному контексті. Це свідчить про те, що поцілунки – це не вроджена, а набута культурна поведінка.
Поцілунок, який ми сьогодні сприймаємо як прояв любові та ніжності, має давню історію, яка сягає корінням у практики грумінгу наших еволюційних предків. Цей жест, що колись служив для підтримки чистоти, з часом перетворився на важливий елемент людської культури та соціальної взаємодії.
Читайте також: Вчені реконструювали обличчя “жінки-вампіра” з Польщі