Новий метод терапії ВІЛ, заснований на трансплантації стійких до ВІЛ стовбурових клітин із пуповинної крові, дав довгострокові успішні результати при лікуванні «пацієнтки з Нью-Йорка» — жінки середнього віку з лейкемією та вірусом імунодефіциту людини. Про це повідомили вчені Каліфорнійського університету, які опублікували статтю у журналі Cell.
Пацієнтка з Нью-Йорка може бути четвертою людиною у світі, якій вдалося повністю позбутися ВІЛ. Вірус не виявляється у її крові починаючи з 2017 року. Ще три особи, які вилікувалися від ВІЛ, — це «берлінський пацієнт», «лондонський пацієнт» та «дюссельдорфський пацієнт». Всі отримали трансплантацію стовбурових клітин у рамках протиракової терапії, причому донорами стали люди, які несуть дві копії мутації CCR5-delta32, що надає стійкості до ВІЛ.
Приблизно один відсоток європеоїдних людей гомозиготний за мутацією CCR5-delta32, а в інших популяціях цей генетичний варіант зустрічається ще рідше. Оскільки «пацієнтка з Нью-Йорка» була змішаної раси, лікарі знали, що підібрати їй сумісного дорослого донора з мутацією практично неможливо. Щоб вирішити проблему, вчені пересадили їй клітини, що несуть необхідну мутацію, виділені з пуповинної крові, що зберігається у банку біоматеріалів.
Трансплантація успішно призвела до ремісії ВІЛ та лейкемії, і ця ремісія триває вже понад чотири роки. Через тридцять сім місяців після трансплантації пацієнтка спромоглася припинити прийом противірусних препаратів проти ВІЛ. За словами лікарів, які продовжують спостерігати за нею, тести на ВІЛ залишаються негативними вже понад 30 місяців після припинення противірусного лікування.
Через інвазивність процедури трансплантація стовбурових клітин розглядається як варіант лікування тільки для людей, яким необхідна трансплантація з інших причин, а не лише ізольованого лікування ВІЛ. Перш ніж пацієнт зможе розпочати лікування, йому необхідно пройти хіміотерапію чи променеву терапію, яка руйнує існуючу імунну систему. Це дозволяє позбутися як прихованих резервуарів ВІЛ, так і злоякісних клітин крові.