Давні піраміди традиційно асоціюються з усипальницями еліти — фараонів, вельмож і жрецтва. Але нове дослідження, опубліковане в Journal of Anthropological Archaeology, демонструє, що під монументальними спорудами могли знаходити вічний спокій й ті, хто належав до низького соціального прошарку. У некрополі Тумбос (територія сучасного Судану), який був частиною єгипетської колоніальної мережі, археологи виявили скелети людей, життя яких проходило в умовах тяжкої фізичної праці, пише T4.
Залишки поховань, знайдені поруч із елітними пірамідальними гробницями, свідчать: не всі поховані в них були аристократами. Аналіз ентезальних змін — слідів м’язової активності на кістках — вказує на систематичне фізичне навантаження. Особливо виразні ці зміни у молодих і середнього віку чоловіків і жінок, похованих без дорогих гробів, іноді просто в рогожах. Ймовірно, це були слуги, працівники чи навіть солдати, які супроводжували еліту не лише за життя, а й після.
Дослідники зазначають, що в одній піраміді може бути поховано як високопоставленого чиновника, так і його персонал. Так, у гробниці писаря Сіамуна були знайдені рештки десятків осіб — серед них і таких, що мали сліди важкої роботи, і тих, чиї кістки не свідчили про значну фізичну активність. Це суперечить усталеному уявленню про те, що монументальні поховання призначалися виключно для еліти.
Більше того, не було виявлено істотних відмінностей у фізичному навантаженні між місцевими й немісцевими мешканцями Томбосу — колоніального центру, створеного єгиптянами в Нубії в середині II тис. до н.е. Це дозволяє припустити, що статус і роль у громаді визначалися не лише походженням, а й функцією чи наближеністю до адміністративної верхівки.
Факт співіснування різних соціальних груп у межах одного поховального комплексу — піраміди або гробниці — свідчить про складніші моделі соціальної організації. Можливо, самі піраміди слугували не лише символом влади, а й інструментом закріплення ієрархії: навіть після смерті нижчі верстви мали залишатися поруч із господарями, виконуючи ритуальну або символічну роль.
Відкриття змушує переосмислити уявлення про поховальні практики, соціальну структуру і культурну політику Давнього Єгипту. Воно також свідчить, що під час археологічних досліджень важливо звертати увагу не лише на архітектуру гробниць чи кількість артефактів, а й на біологічні сліди життя — бо саме вони можуть розкрити те, що довго залишалося поза увагою.
Підписуйся на наш Telegram-канал