У північно-східній частині Казахстану розташоване місце, яке досі нагадує світові про небезпеки ядерних випробувань. Озеро Чаган, також відоме як Атомне озеро, — це не просто водойма серед кам’янистого і посушливого краєвиду поблизу міста Семей (раніше Семипалатинськ). Це результат одного з наймасштабніших експериментів радянської епохи, пише T4.
15 січня 1965 року Радянський Союз провів тут ядерний вибух, унаслідок якого утворилася величезна вирва глибиною 100 метрів і шириною понад 400 метрів. Саме в ній сьогодні й знаходиться Озеро Чаган. Метою вибуху було не знищення, а створення штучного резервуару — одна з багатьох спроб мирного використання ядерної енергії.

Проте це випробування стало лише одним із 456 ядерних тестів, які були проведені на Семипалатинському ядерному полігоні з 1949 по 1989 рік. Із них 116 вибухів відбулися над землею, решта — підземні. Саме тут СРСР здійснив перший випробувальний вибух своєї атомної бомби РДС-1, що ознаменував початок ядерної гонки озброєнь у період Холодної війни.
Основною перевагою полігону була його віддаленість від густонаселених районів та можливість обмежити доступ цивільних осіб. Проте місцевість не була зовсім безлюдною: у сусідніх селах та в місті Семей проживало понад мільйон людей. Незважаючи на близькість до полігону, населення не попереджали про випробування. Як наслідок, люди не мали можливості захистити себе від радіоактивного пилу та забруднених продуктів харчування.
Ще в 1958 році медики з Диспансеру №4 у Семипалатинську та вчені Інституту біофізики Академії медичних наук СРСР виявили симптоми хронічної променевої хвороби у 22% обстежених осіб. Відтоді численні дослідження підтвердили: жителі регіону мають підвищений ризик онкологічних захворювань, хвороб щитоподібної залози, імунних розладів та вроджених патологій.
Окрім фізичних проблем, численні наукові роботи звертають увагу на серйозні психологічні наслідки: мешканці регіону часто страждають на хронічний стрес, тривожні розлади та страхи щодо свого здоров’я і здоров’я нащадків.
Останній ядерний вибух на полігоні відбувся у 1989 році. Після розпаду Радянського Союзу й проголошення незалежності Казахстану об’єкт офіційно закрили. Відтоді Семипалатинський полігон став сумним символом безвідповідального використання ядерних технологій.
Сьогодні науковці продовжують вивчати наслідки випробувань як для безпосередніх очевидців ядерної епохи, так і для наступних поколінь. Ці дослідження допомагають краще розуміти довгостроковий вплив радіації на здоров’я людини та екосистеми.