Питання про те, коли і де саме відбулося одомашнення кішок, довгий час залишалося предметом наукових дискусій. Тривалий час домінувала теорія, згідно з якою цей процес розпочався в Європі ще в епоху неоліту. Передбачалося, що перехід людини до осілого способу життя та землеробства призвів до появи зернових запасів, які приваблювали гризунів, а ті, своєю чергою, приваблювали диких кішок. Таким чином, виникла взаємовигідна співпраця, що поступово призвела до одомашнення. Знаковим підтвердженням цієї теорії стало відкриття 2004 року на Кіпрі поховання людини та кішки віком близько 9 500 років, пише T4.
Однак, новітні дослідження, опубліковані на bioRxiv хоча й ще очікують на повноцінне наукове рецензування, пропонують дещо інший, значно більш складний та інтригуючий погляд на історію наших муркотливих компаньйонів. Ці дослідження, проведені археологами та палеогенетиками, показали, що морфологія та ДНК сучасних домашніх кішок не зовсім узгоджуються з версією про їхнє європейське походження часів неоліту. Археолог Шон Доерті з Ексетерського університету та його колеги, дослідивши скелети стародавніх та сучасних котів, дійшли висновку, що будова тіла домашніх кішок не є ближчою до європейських диких кішок (Felis silvestris), ніж до їхніх африканських родичів (Felis lybica). Ба більше, аналіз кіпрського скелета віком 9 500 років показав, що та стародавня тварина за морфологією була ближчою саме до європейської дикої кішки, тоді як її ДНК виявилася занадто фрагментованою для детального вивчення.
Нова теорія припускає, що саме ці масові релігійні практики могли відіграти ключову роль в одомашненні. Близько 3 000 років тому єгиптяни могли почати спеціально розводити кішок для жертвопринесень та дарів богам. Таке цілеспрямоване розведення, навіть у релігійних цілях, могло призвести до селекції певних рис, що відрізняють домашніх котів від їхніх диких предків. Муміфіковані кішки з єгипетських некрополів були знайдені далеко за межами Єгипту, на інших континентах, що свідчить про їхній активний експорт. Вчені підкреслюють, що релігійні культи часто ставали потужним чинником поширення певних видів тварин у нових регіонах.
Палеогенетик Марко Де Мартіно з Римського університету Тор Вергата, незалежно від інших колег, також отримав дані, які свідчать, що предками сучасних домашніх кішок були саме африканські дикі кішки, зазначає ScienceAlert. Його дослідження датують розділення генетичних ліній африканської дикої кішки та домашньої кішки періодом близько I тисячоліття до нашої ери, що значно пізніше за неолітичну епоху в Європі чи на території Родючого Півмісяця. Цей часовий проміжок збігається з періодом, коли в Стародавньому Єгипті масові жертвопринесення тварин, включаючи кішок, набули величезних масштабів. За оцінками істориків, за час існування давньоєгипетської цивілізації було забальзамовано до 70 мільйонів тварин різних видів, і значна частина з них – кішки.
Хоча деякі фахівці все ще дотримуються думки, що зв’язок між людиною та кішкою виник значно раніше за епоху масових єгипетських жертвопринесень, першою генетично підтвердженою домашньою кішкою наразі є муміфікована тварина, датована приблизно 500 роком до нашої ери, що також вкладається в тимчасові рамки, окреслені новими дослідженнями. Виявлено дві хвилі поширення кішок: перша – у I тисячолітті до н.е., коли дикі коти потрапили, наприклад, на Сардинію, і друга – пізніша, пов’язана саме з появою одомашненого варіанту, який, можливо, поширився завдяки єгипетським релігійним практикам. До Китаю ці тварини дісталися порівняно пізно, лише близько VIII століття нашої ери.
Хоча результати нових досліджень ще проходять процес верифікації та очікують на остаточне рецензування науковим співтовариством, вони вже зараз кидають виклик усталеним поглядам на історію одомашнення кішок. Ці дані підкреслюють, що шлях цих граціозних тварин поруч із людиною був набагато більш заплутаним, багатоетапним та географічно різноманітним, ніж передбачалося раніше, а давньоєгипетські релігійні ритуали, можливо, відіграли в ньому значно більш важливу, якщо не ключову, роль, ніж вважалося раніше.
Раніше вчені показали найшвидшого у світі динозавра.
Підписуйся на наш Telegram-канал