Зі стрімким розвитком технологій редагування генів межа між науковою фантастикою та реальністю стає дедалі розмитішою. Провідний експерт у галузі генної інженерії людини нещодавно висловив Daily Mail серйозне занепокоєння щодо потенційних наслідків неконтрольованого розвитку цих потужних інструментів. Від створення химерних гібридів напівмишей-напівщурів до приматів з вбудованими людськими генами, вчені вже стоять на порозі об’єднання генетичного матеріалу різних видів, включаючи людину. Проте, якщо дослідження не будуть суворо регламентовані, людство може зіткнутися з появою не лише нових гібридних істот, але й генетично модифікованих видів з аномально прискореним ростом, надзвичайними органами чуття та навіть радикально підвищеним інтелектом, пише T4.
Цього місяця світова наукова спільнота збереться на Міжнародному саміті Глобальної обсерваторії редагування геному, щоб обговорити етичні та практичні аспекти цих технологій, які, за словами організаторів, можуть фундаментально змінити уявлення про те, що означає бути людиною. Професор Крішану Саха з Університету Вісконсина-Медісона, який головуватиме на ключовій панелі, присвяченій межам генної інженерії, наголошує на необхідності негайного встановлення чітких обмежень щодо допустимих генетичних модифікацій. Він підкреслює, що сучасні технології вже порушили складні питання, пов’язані з людською цілісністю.
Одним із найбільш вражаючих напрямків розвитку є створення гібридних тварин, так званих химер, де частини тіла походять з двох різних організмів – наприклад, тварини та людини. Це досягається шляхом введення генів одного виду в геном іншого або шляхом трансплантації стовбурових клітин, здатних диференціюватися в будь-який тип тканини. Першу штучну химеру було створено ще у 1989 році, коли вчені об’єднали гени кози та вівці, отримавши істоту під назвою «джип». Однак професор Саха вважає, що в майбутньому можливості підуть значно далі. Вже були успішні експерименти, в яких у ембріона щура видаляли ген, відповідальний за формування підшлункової залози, а потім пересаджували клітини миші. В результаті підшлункова залоза отриманого організму повністю складалася з клітин миші, створюючи гібрид напівмиші-напівщура. Цей метод відкриває потенційний шлях для вирощування великих фрагментів або навіть цілих органів одного виду в організмі іншого.
Ще більш тривожною перспективою є можливість використання цих технологій для створення химер людина-тварина. Хоча професор Саха зазначає, що поки не доведено можливість застосування методів, успішно використаних на мишах та щурах, до приматів і людей, ця галузь активно досліджується. Створення тварин з людськими характеристиками може бути надзвичайно цінним для медичних досліджень, дозволяючи вивчати хвороби та розробляти методи лікування без безпосередньої участі людей. Вже лунали пропозиції щодо створення химер, схожих на мавп, з людськими генами, що викликають хворобу Паркінсона або м’язову дистрофію. Професор Саха називає цю сферу досліджень «сірою зоною», де необхідно встановити чіткі етичні межі, особливо враховуючи потенційну кількість таких істот.
Деякі експерименти, що вже проводяться, також ставлять серйозні питання щодо меж редагування геному. Наприклад, у 2008 році бразильські вчені створили мишу, здатну виробляти людську сперму, що відкриває тривожну можливість народження людської дитини від мишей, генетично модифікованих для виробництва гамет. Інший експеримент показав, що людські нервові стовбурові клітини, імплантовані в ембріон миші, здатні колонізувати її мозок і спинний мозок, створюючи мишу з «гуманізованим» мозком. В одному з досліджень мишам були введені людські гліальні клітини, що, як вважається, покращило ефективність їхнього мозку. Професор Саха застерігає, що, незважаючи на технічні складності, ці експерименти порушують важливі біоетичні питання, особливо щодо можливості виникнення людської свідомості у тварин зі значною часткою людських клітин у нервовій системі.
Однак редагування генів відкриває можливості не лише для створення гібридів, але й для вдосконалення існуючих видів. За допомогою таких інструментів, як CRISPR, вчені можуть точно видаляти або вставляти цільові гени, створюючи тварин з новими фізичними характеристиками. Наприклад, нещодавно вчені спробували «відновити» вимерлого лютого вовка, створивши новий гібридний вид з вовчими та лютововкоподібними рисами. Професор Саха попереджає, що без належного контролю ці методи можуть бути використані для створення тварин з покращеною продуктивністю, наприклад, сільськогосподарських тварин зі збільшеними розмірами та прискореним ростом. Вже існують приклади генетично модифікованих свиней, що ростуть швидше, та лосося для інтенсивного вирощування. Деякі вчені навіть вважають, що редагування геному може стати вирішенням проблеми глобальної нестачі продовольства.
Проте деякі дослідники мають амбітніші плани щодо застосування редагування геному, прагнучи покращити сам людський вид. Професор Саха згадує такі потенційні модифікації, як підвищення інтелекту, зміна кольору очей і шкіри, а також зменшення потреби у сні. Крім того, розглядається можливість надання людям розширених сенсорних здібностей, що виходять за межі звичайного людського сприйняття, або навіть нових відчуттів, таких як здатність відчувати електричні поля. Саме в цій галузі, на думку професора Сахи, потрібна особлива обережність та ретельне визначення прийнятних меж генетичного редагування. Наприклад, прагнення до подовження здорового життя, ймовірно, є прийнятним, тоді як проєкт досягнення 200-річного віку викликає значно більше суперечок.
Заглядаючи ще далі в майбутнє, вчені розглядають можливість створення «синтетичних ембріонів» – кластерів клітин, перепрограмованих для розвитку в будь-яку тканину організму. В лабораторних умовах ці скупчення клітин демонструють розвиток, майже ідентичний природним ембріонам, а деякі синтетичні людські ембріони навіть проявляють ознаки біологічної людяності, такі як серцебиття.
Деякі науковці вважають, що ці ембріони можна буде розвинути в повноцінно функціонуючі організми, що відкриває тривожну перспективу створення штучних тварин з точно модифікованими геномами або навіть штучних людей. Професор Саха зазначає, що кінцевим експериментом було б пересадження такого ембріона в матку для спостереження за його подальшим розвитком, проте більшість фахівців у цій галузі вважають такий експеримент безвідповідальним.
Раніше вчені показали найбільшого у світі оленя.
Підписуйся на наш Telegram-канал