Серед безлічі річок нашої планети, кожна з яких має свою унікальну екосистему, існує одна, чиє біологічне розмаїття вражає уяву науковців. Коли мова заходить про найбагатші на життя куточки Землі, зазвичай згадують Амазонію. Проте, в тіні цієї південноамериканської водної артерії ховається її найбільша притока – річка Мадейра. Саме вона, всупереч загальній думці, є однією з найбільш “рибних” річок на планеті. Науково підтверджений факт – у водах Мадейри мешкає понад тисячу видів риб, і ця цифра є справжнім викликом для всієї іхтіологічної спільноти, пише T4.
Варто одразу уточнити, що мова йде не про мальовничий португальський острів в Атлантиці, а про велетенську річку в Південній Америці, що протікає між Бразилією та Болівією. Мадейра утворюється від злиття річок Маморе та Бені, прямує на північний схід і, впадаючи в Амазонку, продовжує свій шлях до Атлантичного океану. Загальна довжина Мадейри становить 3352 кілометри, а площа її басейну сягає майже півтора мільйона квадратних кілометрів, що перевищує територію таких країн, як Монголія чи Перу. Назва річки походить від португальського слова “деревина” і на диво точно відображає її особливість: річка буквально кишить плаваючими стовбурами дерев, корчами та залишками тропічного лісу. Але значно цікавішим є те, що приховано під цією дерев’яною “шубою”.
Як зазначає Portaltele, у 2000-х роках Бразилія готувалася до масштабного будівництва гідроелектростанції на Мадейрі. З метою мінімізації впливу на екосистему уряд виділив значну суму на трирічне дослідження водної фауни. Вчені з Федерального університету Рондонії та кількох біологічних інститутів провели не просто картографування мешканців річки. Вони натрапили на справжній скарб: спочатку було ідентифіковано близько 800 видів риб, що вже було рекордом на тлі інших річок планети. Згодом кількість зросла до 1008, і це лише те, що встигли задокументувати. Серед знайдених у Мадейрі видів близько сорока виявилися абсолютно новими для науки, такими, про які раніше не було жодної згадки в каталогах. Для розуміння масштабу достатньо порівняти: у Нілі відомо лише близько 129 видів риб, у Янцзи – 361, у Міссісіпі – близько 250, у могутній річці Конго – 560, а в Гангу та Брахмапутрі – 143.

Самі науковці зізнаються, що кожного разу, беручи пробу води, вони стикалися з чимось невідомим. Нові екземпляри буквально сипалися з сіток, багато з унікальними ознаками, відмінною формою луски, незвичайними плавцями або забарвленням. Одним з нещодавніх відкриттів стала піранья Serrasalmus magallanesi, знайдена у верхів’ях Мадейри на території Болівії, з темною півмісяцевою відміткою біля основи хвоста та яскраво-червоним анальним плавцем. Такі знахідки є не просто рідкістю, а черговим підтвердженням того, наскільки Мадейра багата та маловивчена. Вчені обережні у висновках, але Мадейра дійсно унікальна. Вона протікає через різні кліматичні пояси та екосистеми, де кожна ділянка створює свої особливі умови для життя. У її руслі – затоки, стариці, затоплені ліси, складна мережа приток. Усе це є ідеальним середовищем, де одні види ізолюються, інші еволюціонують, а треті зберігаються у первозданному вигляді. Додайте до цього те, що регіон довгий час залишався осторонь від масштабних досліджень, не зазнаючи впливу доріг, дамб чи масового вилову риби. Мадейра розвивалася сама по собі, і в цьому, можливо, криється головний секрет її багатства.
Проте, не обійшлося і без скептицизму. Деякі науковці вважають, що Мадейра – лише одна з багатьох недосліджених річок Амазонії, і в сусідніх притоках також можна знайти сотні видів, якщо докласти достатньо зусиль. На підтримку цієї думки наводиться приклад, коли за обмежений час і без глибокої експедиції в одній з менш відомих приток Амазонки вдалося зафіксувати понад 500 видів риб. Тож, чи справді Мадейра є найбагатшою, чи просто першою, яку детально обстежили? Можливо. Але на сьогодні саме вона пройшла таке повне наукове “сканування” і саме вона дала понад тисячу підтверджених видів, включаючи десятки нових. До нових рекордсменів ще далеко. Результати досліджень Мадейри вплинули не лише на наукові уявлення, а й на підхід до екології в регіоні. Проєкт будівництва дамби, який спочатку вважався цілком прийнятним, викликав бурхливу критику, не в останню чергу завдяки доповідям іхтіологів. Фауна виявилася занадто крихкою, занадто унікальною, занадто цінною. Ряд екологічних організацій виступили з вимогами призупинити будівництво, а вчені розпочали кампанію щодо включення ряду ділянок Мадейри до природоохоронних територій міжнародного значення.

З практичної точки зору, річка Мадейра також становить величезний інтерес для рибалок. Тут водяться як мініатюрні тетри та сомики, так і справжні гіганти: піраїба, що досягає двох метрів завдовжки, або арапаїма, яку місцеві шанують як майже міфічну рибу. Цікаво, що рибалка на Мадейрі – це не стільки хобі, скільки культурна спадщина. Багато місцевих народів живуть у гармонії з річкою століттями, знаючи, де шукати конкретних риб, у які місяці відбувається нерест, і навіть як використовувати трави та коріння для природного залучення здобичі. Мадейра – це не просто річка. Це живе нагадування про те, що на Землі ще залишилися місця, де природа майже не торкнута людиною. Тут усе дихає таємницею: кожен поворот русла може приховувати ще не описаний вид. І хоча в басейні Амазонки налічується понад 2400 видів риб, якщо розглядати кожну річку окремо, саме Мадейра є беззаперечним рекордсменом за кількістю унікальних видів на її довжину та площу.
Раніше вчені показали істоту, якій вдається виживати при 400°C: в неї найбільше у світі серце.