У знаменитому мультфільмі «У пошуках Немо» є сцена, де акула-вегетаріанець Брюс випадково вдихає носом краплю крові рибки Дорі, після чого його очі скляніють, і він зривається у криваву лють. Цей епізод, хоч і дитячий, порушує цікаве біологічне питання: якщо акули не дихають носом, то для чого їм узагалі потрібні ніздрі?
Коли ми, люди, хочемо щось понюхати, ми вдихаємо повітря за допомогою легень. Повітря проходить через ніс і несе молекули запаху до спеціалізованих нервових клітин. Проте акули живуть у воді й дихають за допомогою зябер. Їхня дихальна система ніяк не пов’язана з носом. Виявляється, їхня нюхова система — це абсолютно окремий і досконалий механізм, пише T4.
Ключ до розгадки полягає в тому, що в акул нюх та дихання — це дві повністю розділені функції. Їм не потрібно «вдихати» воду носом, щоб відчути запах, як нам потрібно вдихати повітря. Отже, наявність чи відсутність легень для їхнього нюху не має жодного значення.

Те, що ми звикли вважати ніздрями акули, насправді є парними отворами, які науковці називають «нареси». Кожен з цих отворів веде до складної багатошарової структури, що називається нюховою «розеткою». Саме ця «розетка» є головним органом нюху, який вловлює розчинені у воді хімічні речовини.
Вода потрапляє в нареси двома способами: або пасивно, коли акула просто пливе вперед, або за допомогою крихітних війок, схожих на волосинки, які активно спрямовують потік води всередину. Жодного «вдиху» чи «втягування» при цьому не відбувається.
Ця система не просто дозволяє акулам відчувати запахи, а робить це з неймовірною точністю. Виявлення запаху є специфічним для кожної ніздрі. Це означає, що якщо акула вловлює цікавий запах лівою ніздрею, вона розуміє, що джерело запаху знаходиться ліворуч, і починає рухатися в цьому напрямку. Цей «стерео-нюх» дозволяє їй ефективно визначати напрямок до потенційної здобичі.
Але це ще не все. Дослідження вченого Єлле Атеми з Бостонського університету показали, що акули полюють набагато хитріше, ніж ми думали. Запах у воді поширюється не рівномірною хмарою, а розбивається на окремі шлейфи, які течія розносить на різні рівні. Акула не просто пливе на найсильнішу концентрацію запаху. Вона використовує інформацію від обох ніздрів, щоб визначити напрямок течії, яка принесла цей запах, і вже тоді починає рухатися проти неї, щоб гарантовано знайти джерело.
«Надихаючись запахом, акули також шукають течію. Саме поєднання цих двох факторів робить їх настільки ефективними мисливцями», — зазначає Атема.
Отже, відповідь на філософське питання проста: акулам потрібні ніздрі (нареси) для отримання життєво важливої інформації про навколишній світ, і цей досконалий механізм працює абсолютно незалежно від дихання.
Читайте також про «капсулу часу» віком 34 мільйони років.