Вчені попереджають, що танення льодовиків може зробити виверження вулканів частішими та більш потужними, що, у свою чергу, посилить зміну клімату. Сотні вулканів в Антарктиді, росії, Новій Зеландії та Північній Америці знаходяться під льодовиками, і в міру потепління планети та відступу цих крижаних щитів, ці вулкани, ймовірно, стануть активнішими, пише T4.
Дослідники планують представити свої висновки в середу, 8 липня, на конференції Гольдшмідта 2025 року в Празі. Їхня робота базується на аналізі активності шести вулканів на півдні Чилі під час останнього льодовикового періоду.
“Льодовики, як правило, стримують обсяг вивержень вулканів, що знаходяться під ними. Але в міру відступу льодовиків через зміну клімату, наші висновки свідчать, що ці вулкани починають вивергатися частіше і більш вибухово”, — заявив провідний автор дослідження Пабло Морено Ягер, аспірант Університету Вісконсин-Медісон.
Вчені вперше висунули теорію про те, що танення льоду може впливати на вулкани, ще в 1970-х роках. Процес, що лежить в основі, є простим: вага льодовиків чинить тиск на земну кору та мантію, тому, коли лід відступає, підземні гази та магма розширюються. Це призводить до накопичення тиску, що живить потужні виверження.
Цей процес, як відомо, фундаментально змінив Ісландію. У 2002 році вчені підрахували, що вулканічна активність Ісландії різко зросла, коли її льодовики відступили наприкінці останнього льодовикового періоду, приблизно 10 000 років тому. Вулкани острова відповіли сплеском вивержень, що відбувалися в 30-50 разів частіше, ніж до або після того періоду.
Проте небезпека, що може ховатися всередині континентальних вулканічних систем, залишається недостатньо вивченою. Щоб дослідити це, геофізики вивчили шість вулканів на півдні Чилі, включно з нині сплячим вулканом Мочо-Чошуенко, і те, як вони реагували на танення Патагонського льодовикового щита тисячі років тому.
Використовуючи радіоактивний розпад аргону та вивчаючи кристали в магматичних породах, дослідники змогли відстежити вулканічну активність регіону та її зв’язок зі зникаючим льодом. Вони виявили, що в пік останнього льодовикового періоду (26 000 – 18 000 років тому) крижаний покрив стримував виверження, що призвело до накопичення гігантського резервуара магми під поверхнею. Коли льодовиковий щит розтанув, тиск у цьому резервуарі зріс і врешті-решт вивільнився, утворивши вулкан Мочо-Чошуенко.
Ця загроза має планетарний масштаб: згідно з дослідженням 2020 року, 245 потенційно активних вулканів світу лежать під льодом або в межах 5 кілометрів від нього. “Ключовою умовою для підвищення вибуховості є наявність спочатку дуже товстого льодовикового покриву над магматичною камерою, а спусковим гачком стає відступ цих льодовиків, що вивільняє тиск — це те, що зараз відбувається в таких місцях, як Антарктида”, — сказав Морено Ягер, додавши, що інші регіони, що викликають занепокоєння, включають Північну Америку, Нову Зеландію та росію.
Дослідники зазначають, що в короткостроковій перспективі виверження зазвичай викидають сульфатні аерозолі, які відбивають сонячне світло назад у космос, що призводить до тимчасового похолодання. Однак у довгостроковій перспективі парникові гази від цих вулканів, ймовірно, прискорять зміну клімату. “З часом кумулятивний ефект від численних вивержень може сприяти довгостроковому глобальному потеплінню через накопичення парникових газів, — сказав Морено Ягер. — Це створює позитивний зворотний зв’язок, де танення льодовиків провокує виверження, а виверження, у свою чергу, можуть сприяти подальшому потеплінню та таненню”.
Читайте також: Індонезійський вулкан викинув 18-км хмару попелу (ВІДЕО).
Підписуйся на наш Telegram-канал