У суспільній свідомості міцно вкоренилася думка, що старіння є синонімом невпинного занепаду, а пік людських можливостей припадає на третій десяток життя. Справді, численні дослідження підтверджують, що фізична форма досягає свого апогею у віці від 25 до 30 років, а базові інтелектуальні здібності, такі як швидкість мислення, здатність до запам’ятовування та обробки нової інформації, починають поступово знижуватися вже з середини двадцятих років. Ця закономірність знаходить своє відображення у реальному світі: спортсмени рідко залишаються на вершині після 30, а математики та шахові гросмейстери часто роблять свої найвидатніші відкриття до 40 років. Однак, якщо поглянути за межі простої обчислювальної потужності мозку, вимальовується зовсім інша, значно оптимістичніша картина, пише T4.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Intelligence, пропонує більш комплексний погляд на функціонування людського розуму, виходячи за рамки лише швидкості міркувань. Вчені зосередилися на 16 добре вивчених психологічних рисах, що охоплюють не тільки когнітивні здібності, але й так звану «велику п’ятірку» рис особистості: екстраверсію, емоційну стабільність, сумлінність, відкритість до нового досвіду та доброзичливість. Систематизувавши дані масштабних досліджень, науковці змогли простежити траєкторію розвитку кожної з цих рис протягом усього життя. Результати виявилися вражаючими. Хоча деякі показники дійсно знижуються з віком, багато інших продовжують розвиватися і досягають свого піку значно пізніше. Наприклад, сумлінність досягає максимуму приблизно у 65 років, а емоційна стабільність — аж у 75. Такі складні аспекти, як моральне мислення та здатність протистояти когнітивним упередженням — ментальним пасткам, що ведуть до ірраціональних рішень, — можуть вдосконалюватися навіть у 70-80 років.

Коли дослідники об’єднали вікові траєкторії всіх 16 вимірів у єдиний зважений індекс, вони виявили чітку закономірність: загальне психологічне функціонування людини досягає свого піку у віці між 55 та 60 роками. Лише після 65 років починається помітне зниження, яке стає більш вираженим після 75. Ці висновки допомагають пояснити, чому найвищі керівні посади в бізнесі, політиці та суспільному житті часто обіймають люди саме цього вікового діапазону. Зниження швидкості обробки інформації з надлишком компенсується зростанням досвіду, емоційної зрілості та здатності до виважених суджень — якостей, що є вирішальними для прийняття складних рішень. Це ставить під сумнів поширений у суспільстві ейджизм та практику обов’язкового виходу на пенсію, яка ґрунтується лише на віці, а не на реальних здібностях людини. Історія сповнена прикладів, що підтверджують цю ідею: Чарльз Дарвін опублікував «Походження видів» у 50 років, а Людвіг ван Бетховен, будучи майже повністю глухим, у 53 роки представив світові свою Дев’яту симфонію. Можливо, настав час перестати сприймати середній вік як зворотний відлік до старості і почати визнавати його справжнім піком людських можливостей.
Читайте також: Вчені назвали домашню тварину, яка уповільнює старіння у жінок