Життя на борту Міжнародної космічної станції (МКС) є вершиною людських інженерних досягнень, але воно також є наочною демонстрацією того, наскільки крихким є наше існування поза межами земної гравітації та атмосфери. У цьому герметичному, замкненому світі, що обертається навколо Землі на висоті понад 400 кілометрів, звичні для нас предмети побуту перетворюються на потенційні загрози, розповідає T4.
Кожен аспект життя астронавтів суворо регламентований, а перелік заборонених речей є яскравим свідченням того, як фундаментальні закони фізики змінюють свою дію в умовах мікрогравітації. Однією з найсуворіших і найочевидніших заборон є використання будь-яких предметів, пов’язаних з відкритим вогнем, будь то сірники, запальнички чи ароматичні свічки. На Землі полум’я має звичну витягнуту форму завдяки конвекції: нагріте повітря піднімається вгору, поступаючись місцем холодному. В невагомості цей процес відсутній, і полум’я набуває форми сфери, що горить менш ефективно, але значно довше, виділяючи токсичні продукти горіння, які неможливо просто вивітрити, відкривши вікно. Гасіння такої пожежі в замкненому просторі, наповненому чутливою електронікою, є надзвичайно складним завданням, тому будь-який ризик займання усувається ще на етапі підготовки місії.
Не менш серйозну, хоча й менш очевидну небезпеку становлять продукти, що утворюють крихти, зокрема хліб та печиво. Урок було засвоєно ще під час місії «Джеміні-3» у 1965 році, коли астронавт Джон Янг таємно проніс на борт сендвіч. За лічені секунди крихти розлетілися по кабіні, створюючи загрозу для дихальних шляхів екіпажу та, що ще важливіше, для бортової апаратури. У мікрогравітації найдрібніші частинки не осідають, а вільно плавають, здатні забити вентиляційні фільтри, потрапити в електронні плати та спричинити коротке замикання. Саме тому хліб у раціоні астронавтів був повністю замінений на тортильї — вони не кришаться і є безпечною основою для космічних бутербродів.
Подібна логіка застосовується і до газованих напоїв. Проблема полягає не в цукрі чи кофеїні, а в бульбашках вуглекислого газу. На Землі гравітація змушує рідину опускатися вниз, дозволяючи газу підніматися нагору. В космосі цього розділення не відбувається, і газ залишається змішаним з рідиною, утворюючи піну. Вживання такого напою призводить до неприємного явища, яке астронавти називають «мокрою відрижкою», коли разом із газом зі шлунка виходить і рідина. Крім того, піна, що випадково вирвалася з ємності, може розлетітися по станції та пошкодити обладнання.
Навіть такий простий інструмент, як кулькова ручка, опинився під забороною. Традиційні ручки покладаються на силу тяжіння, щоб подавати чорнило до пишучого вузла, і в невагомості вони просто перестають працювати. Ранні спроби використовувати олівці також виявилися невдалими: графітовий пил та уламки грифеля є електропровідними і могли б спричинити збій в роботі електроніки, а дерев’яна стружка є легкозаймистим матеріалом. Рішенням стала розробка спеціальної «космічної ручки» з картриджем під тиском, яка здатна писати в будь-якому положенні.
Нарешті, суворе табу накладено на алкоголь у будь-якому вигляді, від напоїв до парфумів та деяких дезінфекторів. Головна причина — пожежна безпека, оскільки етанол є легкозаймистою та летючою речовиною. В замкненій системі життєзабезпечення МКС його пари можуть циркулювати в повітрі протягом тривалого часу, не лише створюючи ризик займання, але й подразнюючи очі та дихальні шляхи екіпажу, а також забруднюючи чутливі наукові прилади. Таким чином, кожна заборона на борту МКС є не примхою, а життєво необхідним заходом, що ґрунтується на глибокому розумінні фізики та інженерії, необхідних для виживання людини у ворожому середовищі космосу.
Цікаво знати: Вчені з’ясували, що станеться, якщо запустити звичайний паперовий літачок з МКС
Підписуйся на наш Telegram-канал