Коти є одними з найпопулярніших домашніх улюбленців у світі, даруючи своїм господарям затишок та емоційну підтримку, проте нове масштабне дослідження виявило тривожний аспект цього співіснування. Згідно з всебічним аналізом, проведеним групою австралійських вчених, наявність кота в родині може потенційно подвоїти ризик розвитку розладів, пов’язаних із шизофренією. Група дослідників під керівництвом психіатра Джона Макграта з Центру досліджень психічного здоров’я Квінсленда проаналізувала дані 17 наукових робіт, опублікованих протягом останніх 44 років в 11 країнах, включаючи США та Велику Британію, і дійшла висновку про існування значного позитивного зв’язку між володінням цими тваринами та психічними захворюваннями, пише T4.
Головним підозрюваним у цьому складному біологічному рівнянні є мікроскопічний паразит Toxoplasma gondii. Хоча цей організм вважається здебільшого нешкідливим і може інфікувати мільйони людей без будь-яких видимих симптомів, його вплив на центральну нервову систему може бути набагато серйознішим, ніж вважалося раніше. Відомо, що T. gondii розмножується виключно в організмі котів, але може передаватися людям через контакт із зараженими фекаліями, недостатньо термічно оброблене м’ясо або забруднену воду. Потрапляючи в людський організм, паразит здатний проникати в мозок і впливати на роботу нейромедіаторів, що теоретично може призвести до змін особистості, появи психотичних симптомів та неврологічних розладів, включаючи шизофренію.
Гіпотеза про зв’язок між котами та ризиком розвитку психічних хвороб була вперше висунута ще у 1995 році, проте результати досліджень довгий час залишалися суперечливими. Деякі наукові роботи вказували на те, що контакт із котами в дитинстві є критичним фактором ризику. Наприклад, одне з досліджень виявило значний зв’язок між володінням котом у віці від 9 до 12 років і подальшим розвитком шизофренії, хоча володіння твариною до 13 років загалом не показувало такої чіткої кореляції. Інші дослідження акцентували увагу на фізичних травмах, зазначаючи, що люди, які зазнали укусів котів, мали вищі показники за шкалами, що вимірюють психологічні переживання та схильність до шизотипії, хоча вчені не виключають, що в таких випадках роль можуть відігравати й інші патогени, такі як Pasteurella multocida.
Незважаючи на виявлену статистичну закономірність, яка вказує на те, що у власників котів ймовірність розвитку шизофренії приблизно вдвічі вища, ніж у тих, хто не має цих тварин, вчені закликають до обережності в інтерпретації результатів. Більшість проаналізованих досліджень належали до типу “випадок-контроль”, який не дозволяє остаточно встановити причинно-наслідковий зв’язок і часто не враховує безліч побічних факторів. Автори огляду наголошують на необхідності проведення більш якісних та масштабних досліджень на основі великих репрезентативних вибірок, щоб остаточно зрозуміти, чи є пухнастий улюбленець безпосередньою причиною хвороби, чи лише одним із багатьох факторів у складній мозаїці психічного здоров’я людини.
Читайте також: Вчені розкрили, в який час доби краще прокидатися, щоб жити довше
Підписуйся на наш Telegram-канал