Давно забута книга, відома як “Євангеліє дитинства від Фоми”, написана майже 1900 років тому, розкриває таємні історії з дитинства Ісуса, які рання церква приховувала протягом століть. Цей текст, вилучений з канонічної Біблії, починається, коли Ісусу було лише п’ять років, на відміну від традиційної Біблії, де вперше згадується про нього у 12 років. Він пропонує унікальний погляд на ранні роки життя Ісуса, зображуючи його не лише як чудотворця, але й як дитину з несподіваною, часом мстивою, природою, пише T4.
У “Євангелії дитинства від Фоми” Ісус здійснює численні чудеса: оживляє глиняних птахів, дивом черпає воду з розбитого глечика, миттєво зцілює лісоруба, який випадково відрубав собі ногу, примножує одне пшеничне зерно на сто мірок для бідних, і навіть воскрешає дитину, яка померла від хвороби, а також чоловіка після нещасного випадку. Він допомагає Йосипу в теслярській роботі, розтягуючи короткий шматок дерева, та зцілює свого брата Якова від укусу змії. Ці яскраві епізоди показують дитину Ісуса як сильну та співчутливу дитину, яка використовує свої надзвичайні здібності, щоб допомагати та захищати оточуючих.
Однак, текст також розкриває значно темнішу сторону Ісуса, зображуючи його як мстивого та навіть жорстокого. В одному з епізодів, розгніваний тим, що дитина випадково вдарила його по плечу, Ісус проклинає її до смерті. Після того, як він вбив дитину за те, що вона на нього натрапила, а селяни почали скаржитися Йосипу та Марії, Ісус у відповідь вразив обвинувачів сліпотою. В іншому випадку, коли син первосвященика Анни знищує воду, яку Ісус зібрав у суботу, Ісус проклинає його, і хлопчик одразу ж засихає. Ці події демонструють здатність дитини Ісуса карати тих, хто йому протистоїть, що значно відрізняється від традиційного образу Христа.
Особливо показовою є сцена, коли Йосип веде Ісуса до вчителя, щоб той вивчив алфавіт. Ісус сміється з вказівок вчителя і навіть вражає його своїм знанням єврейського алфавіту та розумінням речей, що існують “раніше за віки”, змушуючи вчителя просити Йосипа забрати дитину, яка “явно не належить до цього світу”. Після того, як Ісус осліпив батьків хлопчика, якого він убив, Йосип дорікає йому, смикаючи за вухо. На це Ісус відповідає: “Хіба ти не знаєш, що я насправді тобі не належу? Не засмучуй мене”. Цей зухвалий тон та прояви сили викликали занепокоєння у ранніх церковних лідерів.
“Євангеліє дитинства від Фоми” було відкинуто ранньою Церквою саме через те, що воно зображувало Ісуса як жорстоку, вередливу дитину, що суперечило ортодоксальним християнським вченням. Пізня дата його написання (майже 1900 років тому) та зв’язок з гностичною літературою ще більше спонукали лідерів вважати його неавтентичним та єретичним. На відміну від нього, Євангелія від Матвія, Марка, Луки та Івана, які визнаються Церквою як точні розповіді про життя та вчення Ісуса, були написані або апостолами, або тими, хто тісно з ними пов’язаний, і не містять подібних суперечливих епізодів. Хоча “Євангеліє дитинства від Фоми” приписує своє авторство “Фомі Ізраїльтянину”, справжній автор залишається невідомим, і його не ідентифікують як апостола Фому. Цей текст, хоч і був виключений з канону, пропонує захопливий, хоча й контроверсійний, погляд на те, якими могли бути інші уявлення про дитинство Ісуса у перші століття християнства.
Читайте також: Стародавній артефакт розкрив секретний ритуал фараона Тутанхамона
Підписуйся на наш Telegram-канал