Історія археології знає чимало випадків, коли визначні відкриття ставалися завдяки щасливому збігу обставин, проте подія, що відбулася у листопаді 1992 року в британському графстві Саффолк, залишається неперевершеним прикладом такої випадковості. Усе почалося з побутової неприємності, коли місцевий фермер Пітер Вотлінг загубив свій молоток під час роботи в полі поблизу селища Хоксне. Бажаючи повернути інструмент, він звернувся по допомогу до свого друга Еріка Лоуза, садівника на пенсії та ентузіаста-аматора з металошукачем. Ця буденна пошукова операція несподівано перетворилася на одну з найзначніших подій у британській археології, коли замість залізного молотка детектор почав реагувати на значно благородніші метали, виявивши те, що згодом назвуть скарбом Хоксне — колекцію пізньоримського золота та срібла, сучасна вартість якої оцінюється приблизно у 6,3 мільйона доларів, пише T4.

Вирішальним моментом у цій історії стала поведінка Еріка Лоуза, який, виявивши перші золоті монети, срібні ложки та прикраси, продемонстрував виняткову відповідальність. Замість того, щоб продовжувати розкопки самостійно, ризикуючи пошкодити контекст знахідки, або спробувати збути артефакти на чорному ринку, він негайно повідомив про відкриття місцеву поліцію та археологічну службу. Це рішення дозволило професійним археологам прибути на місце та провести розкопки за всіма науковими стандартами, задокументувавши точне розташування кожного предмета. Завдяки цьому вченим вдалося встановити, що скарб був не просто купою коштовностей, а ретельно упакованим вантажем, розміщеним у дубовій скрині з внутрішніми відділеннями, де предмети були перекладені соломою та текстилем для захисту під час транспортування.

Масштаб знахідки вразив науковий світ, адже скарб Хоксне містив 15 233 монети, вишуканий срібний посуд, численні золоті прикраси та навіть предмети особистої гігієни, що робить його п’ятим за значимістю серед подібних знахідок періоду II–VII століть нашої ери у світовому масштабі.Зображення: Золоті та срібні монети зі скарбу Хоксне, © Британський музей
Масштаб знахідки вразив науковий світ, адже скарб Хоксне містив 15 233 монети, вишуканий срібний посуд, численні золоті прикраси та навіть предмети особистої гігієни, що робить його п’ятим за значимістю серед подібних знахідок періоду II–VII століть нашої ери у світовому масштабі. Серед унікальних артефактів дослідники виділяють майстерно виготовлену ручку у формі тигриці, зроблену зі срібла та черні, що свідчить про високий рівень ремісничої майстерності того часу. Нумізматичний аналіз монет дозволив точно датувати час заховання скарбу періодом після 407–408 років нашої ери, хоча більшість монет були викарбувані кількома десятиліттями раніше, що дало вченим цінну інформацію про тривалість грошового обігу в Римській Британії.

Попри багатство матеріальних доказів, імена власників цих незліченних багатств та точні причини їх заховання залишаються історичною загадкою. Дослідники припускають, що скарб був закопаний навмисно в період глибокої соціальної та політичної нестабільності, пов’язаної з розпадом римського панування в Британії на початку V століття. Це міг бути як відчайдушний крок заможної родини, що намагалася вберегти свої статки від мародерів в умовах краху економіки та системи обміну подарунками серед еліти, так і спроба грабіжників сховати здобич, за якою вони так і не повернулися. Той факт, що власники не забрали цінності, свідчить про те, що їх спіткала трагічна доля, або ж вони були змушені назавжди покинути цей регіон.

Юридична доля знахідки вирішилася у 1993 році, коли скарб був офіційно оголошений надбанням корони, оскільки він підпадав під визначення цінностей, навмисно прихованих власниками, які не були знайдені. Скарб викупили музеї за ринковою вартістю, яка на той час становила 1,75 мільйона фунтів стерлінгів, що еквівалентно сучасним 4,7 мільйона фунтів або понад 6 мільйонам доларів. Цю суму, як винагороду, розділили між собою шукач Ерік Лоуз та власник землі Пітер Вотлінг. Іронія долі полягає в тому, що під час професійних розкопок археологи врешті-решт знайшли і той самий загублений молоток, який став каталізатором відкриття, і тепер він зберігається в Британському музеї разом із золотими прикрасами як невід’ємна частина цієї дивовижної історії.
Читайте також: Забудьте про золото: вчені розповіли, який справжній “скарб” заховано на астероїдах


Підписуйся на наш Telegram-канал