Понад двадцять років у науковому та популярному світі циркулює неймовірна статистика: нібито кожен 200-й чоловік на планеті є прямим генетичним нащадком Чингісхана. Ця гіпотеза базувалася на поширенні специфічної Y-хромосоми по всій території колишньої Монгольської імперії. Однак новітнє дослідження стародавньої ДНК еліти Золотої Орди доводить, що реальна генетична історія є набагато складнішою, пише T4.
Міжнародна команда вчених зі США, Казахстану та Японії провела безпрецедентний аналіз останків із царських гробниць у сучасному Казахстані. Результати цієї роботи, опубліковані в авторитетному науковому журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, змушують переглянути популярний міф.
Генетичний детектив у степах Казахстану
Дослідники зосередили свою увагу на чотирьох стародавніх похованнях правлячої еліти Золотої Орди — могутнього північно-західного крила Монгольської імперії. Згідно з місцевими історичними переказами, одна з цих гробниць належить безпосередньо Джучі (Джоші) — старшому сину Чингісхана та засновнику Золотої Орди. Інші три поховання також належали представникам вищої знаті, чиї традиції поєднували монгольську культуру з місцевими звичаями.
«Це нагадує справжню криміналістику, — розповідає Айкен Аскапулі, провідний автор дослідження та вчений з Університету Вісконсин-Медісон. — Проаналізувавши їхній геном, ми чітко встановили, що ці чотири представники Золотої Орди ведуть своє походження з Монгольського плато. Їхні Y-хромосоми належать до однієї з гілок так званого кластера C3*».
Звідки взявся міф про «кожного 200-го»?
Близько 20 років тому генетики виявили, що фрагменти ДНК на Y-хромосомі (кластер C3*) масово зустрічаються у сучасних чоловіків на територіях Центральної Євразії. Оскільки розповсюдження цієї генетичної лінії дивовижним чином збігалося з кордонами Монгольської імперії періоду її розквіту, вчені припустили, що це спадок самого Чингісхана та його найближчих родичів.
Саме це припущення породило феномен про мільйони нащадків великого завойовника. Проте технології секвенування ДНК не стоять на місці.
Читайте також: Найдавніший предок людини мав чотири ока (ФОТО)
Рідкісна кров імператорів
Новітнє дослідження Аскапулі та його колег дозволило зазирнути в геном набагато глибше і розділити кластер C3* на окремі, дрібніші гілки.
Співавтор статті, професор Джон Гоукс, пояснює ключове відкриття: «Завдяки аналізу давньої ДНК ми навчилися розрізняти геномні гілки, які дуже схожі, але не ідентичні. Та специфічна гілка кластера C3*, яку ми виявили в останках правлячої еліти Золотої Орди, насправді є вкрай рідкісною серед сучасного населення».
Тобто, хоча загальний «азійський» кластер C3* дійсно широко поширений у світі, та сама ексклюзивна гілка, яка належала нащадкам старшого сина Чингісхана, зустрічається сьогодні набагато рідше, ніж вважалося раніше. Це ставить під серйозний сумнів теорію про те, що правляча династія залишила настільки масовий генетичний слід, щоб кожен 200-й чоловік міг вважати себе родичем імператора.
Головна інтрига залишається відкритою
Чи означає це, що міф остаточно зруйновано? Вчені обережні у висновках. Цілком логічно припустити, що правляча еліта імперії, зокрема нащадки Джучі, мала геном, максимально близький до самого Чингісхана.
Але є одна фундаментальна проблема: місце поховання самого Чингісхана досі залишається однією з найбільших нерозгаданих таємниць археології.
«Доки не буде знайдено гробницю Чингісхана і не отримано його особистий генетичний матеріал, ніхто у світі не зможе сказати напевно, як виглядав його геном», — констатують дослідники.
Проте завдяки спільним зусиллям генетиків ми вперше отримали реальний еталон того, як виглядала ДНК правлячого класу Монгольської імперії. Цей «генетичний зліпок» дає вченим потужний інструмент для подальших досліджень та розгадки таємниць еволюції цілих народів.
Читайте також: Вчені з’ясували, скільки насправді можуть жити люди
Підписуйся на наш Telegram-канал