Ми звикли сприймати світ у чотирьох вимірах — трьох просторових (довжина, ширина, висота) та одному часовому. Проте нова революційна теорія у фізиці припускає, що наша реальність набагато складніша. Як з’ясував портал T4.com.ua, дослідники висунули гіпотезу, що Всесвіт насправді складається з семи вимірів. Це відкриття може стати ключем до створення довгоочікуваної «Теорії всього».
Де ховаються додаткові виміри?
Згідно з новим дослідженням, яке зараз активно обговорюється у науковій спільноті, додаткові три виміри не є науковою фантастикою. Вони фізично існують, але знаходяться у так званому «компактифікованому» стані.
Це означає, що ці виміри згорнуті настільки щільно і сховані на такому глибокому субатомному рівні, що ми просто не здатні їх сприймати. Разом з нашими звичними чотирма вимірами вони утворюють єдину, складну семивимірну структуру простору-часу.
Розгадка темної матерії та гравітації
Дослідники стверджують, що додаткові просторові шари — це не просто математична гра. Вони безпосередньо впливають на фундаментальні сили природи і пояснюють найбільші космічні загадки:
- Таємниця гравітації. Порівняно з електромагнетизмом, гравітація є надзвичайно слабкою силою. Нова модель припускає, що вона насправді просто «витікає» в наш видимий світ із цих прихованих вищих вимірів.
- Природа темної матерії. Теорія пояснює поведінку темної матерії та енергії, які складають понад 95% космосу, але залишаються невидимими для земних приладів.
- Ефект «скручування». Приховані виміри створюють новий фізичний ефект під назвою «торсія» (скручування простору). На думку фізиків, саме він змушує наш Всесвіт постійно розширюватися.
Порятунок від парадоксу чорних дір
Ідея семивимірного Всесвіту також пропонує елегантне розв’язання «парадоксу інформації» чорних дір. Згідно з квантовою механікою, інформація у Всесвіті не може бути знищена безслідно. Але чорні діри, випаровуючись, нібито порушують цей базовий закон.
Вчені вважають, що коли чорна діра «вмирає» і зменшується до мікроскопічних розмірів, її додаткові виміри починають заплутуватися, утворюючи своєрідний нерозривний просторовий вузол. Це дозволяє надійно зберегти інформацію, не порушуючи законів фізики.
Геометрія замість поля Хіггса
Автори дослідження, опублікованого у виданні Nuclear Physics B, зазначають, що розвиток цієї ідеї розширює бачення Альберта Ейнштейна. Якщо гравітація — це геометрія, то, можливо, й інші фундаментальні сили також є лише наслідком форми простору.
«Природа часто віддає перевагу простим рішенням. Можливо, маси деяких елементарних частинок походять зовсім не від знаменитого поля Хіггса, а формуються безпосередньо завдяки складній геометрії цих семи прихованих вимірів», — зазначає провідний автор дослідження, фізик Річард Пінчак.
Щоб довести цю амбітну теорію, дослідники планують шукати специфічні аномалії у фоновому космічному випромінюванні та гравітаційних хвилях, сподіваючись зафіксувати абсолютно нову частинку — «Торстон» (Torstone). І поки фізики намагаються розширити межі нашої реальності у далекому космосі, біологи продовжують робити не менш разючі відкриття про нас самих. Наприклад, нещодавно вчені виявили, що людство непомітно перейшло на новий етап розвитку, а також визначили точний вік, коли людина починає старіти — і з’ясувалося, що цей невідворотний процес відбувається стрибкоподібно лише тричі за життя.
Підписуйся на наш Telegram-канал