Міжнародна група дослідників зробила вагомий крок у вивченні антропологічної історії нашого континенту, реконструювавши зовнішність однієї з найдавніших відомих представниць виду Homo sapiens в Європі. Об’єктом аналізу став унікальний череп жінки віком 45 000 років, знайдений у Чехії на території археологічної пам’ятки Златий кунь (Zlatý kůň). Як з’ясував T4.com.ua, перші люди, які заселили європейські терени після міграції з Африки, мали специфічні риси обличчя, які суттєво відрізняються від зовнішності сучасного корінного населення регіону.
Спадщина Златого коня: що приховував прадавній череп
Череп жінки Златий кунь був виявлений ще у 1950 році і наразі зберігається в Національному музеї у Празі. Завдяки винятковому стану збереження кісткової тканини, знахідка стала ідеальною основою для сучасних методів цифрової та анатомічної апроксимації обличчя. Популяція, до якої належала ця жінка, представляє особливий інтерес для палеогенетиків: вона жила всього через кілька тисячоліть після того, як перші хвилі кроманьйонців перетнулися та змішалися з неандертальцями.
Генетичний аналіз попередніх років показав, що в ДНК жінки зі Златого коня присутній значний відсоток неандертальських генів — вона народилася всього через 80 поколінь після масштабного схрещування між двома видами. Ця доісторична група належала до «тупикової» гілки еволюції Homo sapiens, яка не залишила прямого генетичного спадку серед сучасних європейців чи азіатів, що робить її вивчення ще ціннішим для розуміння ранніх міграційних процесів.
Три моделі минулого: широкі обличчя та темна шкіра
У новому дослідженні, опублікованому в науковому журналі npj heritage science, автори застосували три незалежні підходи до відновлення зовнішнього вигляду жінки, створивши три різні цифрові моделі. Перша з них, модель А, базувалася на суто математичному картографуванні товщини м’яких тканин та розташуванні мімічних м’язів безпосередньо на викопних кістках. Для створення моделі B дослідники залучили відомого французького палеохудожника та скульптора Елізабет Дейнес (Élisabeth Daynès), яка розробила гіперреалістичну анатомічну апроксимацію вручну. Що стосується моделі C, то вона отримала більш виражену трикутну форму обличчя завдяки сучасному цифровому нанесенню 78 окремих анатомічних кісткових орієнтирів.
Автор зображення: Cícero Moraes.
Перші дві моделі (А і В) продемонстрували разючу схожість між собою: вони зафіксували у перших європейців короткий, але дуже широкий ніс із масивною переніссю та широку форму обличчя. Коли дослідники порівняли отримані варіанти з антропологічними параметрами сучасних людей, виявилося, що моделі А та В демонструють найбільшу схожість із характеристиками сучасних жінок із Камеруну (Африка), тоді як варіант С був ближчим до сучасного чеського профілю.
Дані ДНК також підтверджують, що перші Homo sapiens у Європі мали темну шкіру, темне волосся та темні очі. Світла пігментація шкіри розвинулася значно пізніше як еволюційна адаптація до клімату північних широт з низькою інтенсивністю сонячного світла. Широкі носи та специфічна будова обличчя жінки Златий кунь підкреслюють її близьку еволюційну спорідненість із предками, які щойно залишили африканський континент.
Секрети природи та досконалість форм
Еволюційна історія людства нагадує складний пазл, де кожен фрагмент допомагає зрозуміти, як саме природа адаптувала живі організми до умов навколишнього середовища. Сучасні технології дозволяють палеонтологам зазирнути на десятки тисяч років назад і буквально подивитися в очі нашим предкам. Водночас біотехнологічний прогрес заходить ще далі, відкриваючи можливості для керування генетичним кодом у глобальних масштабах — нагадаємо, раніше ми писали про те, що маючи зріст 3,6 метра і вага 230 кг: вчені знайшли спосіб повернути до життя гігантського птаха.
Пошук оптимальних рішень та прагнення розгадати закони природи штовхають науку вперед не лише в антропології, а й у розрахунку складних космічних траєкторій для майбутніх місій, які дозволяють долати величезні відстані з мінімальними витратами ресурсів: згадаємо, як заощадить мільйони на паливі: вчені знайшли найдешевший в історії спосіб долетіти до Місяця. Кожне таке дослідження доводить, що за допомогою точних наукових інструментів людство здатне відновити втрачені сторінки як своєї власної біологічної історії, так і майбутнього освоєння Всесвіту.
Під час написання статті використовувалися наступні джерела: IFLScience, оригінальне наукове дослідження в npj heritage science, офіційні матеріали та архівні дані Національного музею у Празі (National Museum in Prague), а також публікації Інституту макса Планка з вивчення історії людства (Max Planck Institute for the Science of Human History).
Підписуйся на наш Telegram-канал