Протягом століть люди намагалися знайти відмінності між чоловічим і жіночим мозком. Проте, якщо взяти два людських мозки, покритих зморшками й занурених у формальдегід, і порівняти їх між собою, ніхто не зможе сказати, який із них належить чоловікові, а який — жінці. Це пов’язано з тим, що людський мозок не має двох чітких форм, що підтверджує доктор Армін Разнахан, керівник секції розвитку нейрогеноміки в Національному інституті психічного здоров’я США. Він зазначає, що жоден показник людського мозку не розподіляється без перекриття між статями, пише T4.
Попри це, вивчення можливих відмінностей між чоловічими і жіночими мозками є важливим для медицини, адже багато неврологічних і психічних розладів проявляються у представників різних статей по-різному. Наприклад, депресія та мігрень частіше зустрічаються у жінок, тоді як у чоловіків вищий рівень шизофренії та аутизму. Крім того, хвороба Паркінсона вдвічі частіше розвивається у чоловіків, але у жінок вона прогресує швидше. Дослідження цих відмінностей може допомогти краще зрозуміти природу захворювань і розробити ефективні методи лікування.
Завдяки використанню штучного інтелекту вчені почали точніше розрізняти чоловічі та жіночі мозки, спираючись на відмінності в клітинних структурах та нейронних мережах, що відповідають за когнітивні процеси. Дослідження також виявили, що певні відмінності в будові мозку можуть бути присутні з моменту народження. Наприклад, у новонароджених хлопчиків мозок у середньому на 6% більший за розміром, навіть після врахування відмінностей у вазі тіла, тоді як у дівчаток співвідношення сірої та білої речовини є вищим. Деякі з цих відмінностей залишаються у дорослому віці, що вказує на їхню біологічну природу, а інші можуть бути наслідком впливу середовища, гормональних змін або соціальних факторів.
Попри спроби знайти великі структурні розбіжності, різниця у будові мозку між чоловіками і жінками залишається мінімальною. Науковці, які вивчали понад 40 000 МРТ-сканів, підтвердили, що чоловічий мозок у середньому на 11% більший за жіночий, що відповідає загальним розмірам тіла. Проте, якщо взяти до уваги цю різницю, інші відмінності стають майже непомітними. Наприклад, у чоловіків зазвичай більші таламус і путамен, які відповідають за обробку сенсорної інформації та рухову активність, тоді як у жінок дещо більші гіпокамп і nucleus accumbens, пов’язані з пам’яттю та системою винагороди.
Жодне з досліджень не виявило унікальної особливості, за якою можна було б надійно відрізнити чоловічий мозок від жіночого. Розміри окремих структур можуть відрізнятися, але їхні значення значною мірою перекриваються між статями. Це означає, що деякі чоловіки можуть мати мозкові особливості, притаманні середньостатистичним жінкам, і навпаки. Дослідники припускають, що чоловічі та жіночі мозки можуть працювати по-різному, щоб досягти однакових результатів, компенсуючи гормональні або генетичні відмінності.
Застосування штучного інтелекту допомогло виявити більш тонкі відмінності у мікроструктурі мозку. Наприклад, у 2024 році дослідники використали алгоритми для аналізу МРТ-сканів понад 1 000 молодих дорослих віком від 22 до 37 років. Вони зосередилися на білій речовині, яка містить нервові волокна, що передають сигнали між нейронами. Алгоритми змогли визначити стать із точністю 92–98%, аналізуючи відмінності в щільності та структурі цих зв’язків.
Ще одна проблема, яку науковці намагаються вирішити, — це розмежування впливу біологічної статі та гендеру на мозок. Біологічна стать визначається анатомією, гормонами та хромосомами, тоді як гендер охоплює соціальну ідентичність, культурні норми та очікування. Наприклад, у дослідженні, яке включало понад 4 800 дітей, було виявлено, що статеві відмінності виявляються в мережах, пов’язаних із обробкою візуальної інформації, рухом та емоційною регуляцією. Водночас гендерні відмінності були ширше розподілені по всьому мозку, що вказує на вплив соціального виховання та досвіду.
Хоча дослідники досягли значного прогресу у вивченні статевих відмінностей у мозку, ще багато питань залишаються відкритими. Наприклад, невідомо, чи ці відмінності впливають на сприйняття, навчання або схильність до хвороб, і чи повинні вони впливати на призначення лікування. Деякі дослідження вказують, що генетичні відмінності, пов’язані зі статевими хромосомами, можуть підвищувати або знижувати ризик розвитку неврологічних розладів. Наприклад, наявність додаткової Y-хромосоми збільшує ймовірність аутизму, що може пояснювати вищу поширеність цього стану серед чоловіків.
Щоб краще зрозуміти ці процеси, необхідні подальші дослідження, які включатимуть довгострокове спостереження за розвитком мозку від народження до дорослого віку. Дослідники також планують вивчати генетичні особливості, які можуть пояснити відмінності в розмірах мозкових структур і схильності до певних захворювань.
Сучасна наука не дає остаточної відповіді на питання, наскільки важливі статеві відмінності у мозку. Однак вже зараз відомо, що вони не є настільки значущими, як вважалося раніше. Натомість головний акцент зміщується на розуміння того, як біологія, середовище та соціальні фактори взаємодіють, формуючи людський мозок.
Підписуйся на наш Telegram-канал