Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Medicine, виявило тривожну тенденцію накопичення мікропластику в організмі людини, зокрема в головному мозку. Дослідники з Університету Нью-Мексико виявили значно більшу концентрацію цих частинок у зразках мозку, ніж у зразках інших органів, таких як нирки та печінка, пише T4.

Зразки мозку, зібрані у 2024 році, містили значно більше мікропластику, ніж аналогічні зразки, взяті майже десять років тому. Це свідчить про те, що з часом ці крихітні синтетичні частинки накопичуються в наших життєво важливих органах.

За період з 1950 по 2019 рік у світі було вироблено близько 9 мільярдів метричних тонн пластику, який використовується в найрізноманітніших сферах – від одноразової упаковки до дитячих іграшок. Значна частина цього пластику з часом розпадається на дрібніші шматочки, утворюючи мікро- та наночастинки, які забруднюють буквально все навколо – від археологічних знахідок до глибин океану і навіть людського організму.

За період з 1950 по 2019 рік у світі було вироблено близько 9 мільярдів метричних тонн пластику, який використовується в найрізноманітніших сферах – від одноразової упаковки до дитячих іграшок

Дослідники виявили, що всі досліджувані зразки тканин містили частинки пластику. При цьому концентрація мікропластику в зразках мозку була в 30 разів більшою, ніж у зразках печінки та нирок. Це особливо дивно, враховуючи, що печінка та нирки виконують функцію фільтрації та виведення відходів з організму, тоді як мозок має додатковий захист – гематоенцефалічний бар’єр, який повинен перешкоджати проникненню шкідливих речовин.

Порівнюючи дані з попередніми зразками мозку, взятими у період з 1997 по 2013 рік, вчені виявили чітку тенденцію до зростання концентрації мікропластику з часом. Вони підозрюють, що це відображає експоненційне збільшення кількості цих частинок у навколишньому середовищі.

Порівнюючи дані з попередніми зразками мозку, взятими у період з 1997 по 2013 рік, вчені виявили чітку тенденцію до зростання концентрації мікропластику з часом

Вік, етнічна приналежність та причина смерті не впливали на концентрацію пластику в досліджуваних тканинах. Проте, у зразках людей, які страждали на деменцію, концентрація пластику була вищою, ніж у тих, хто не мав цього захворювання. Вчені припускають, що це може бути пов’язано з атрофією мозкової тканини, порушенням гематоенцефалічного бар’єру та погіршенням механізмів очищення, що характерно для деменції. Проте, достеменно невідомо, чи сприяє накопичення пластику розвитку цього захворювання.

Дослідження, що триває роками, виявило, що тривале споживання води з пластикових пляшок може призвести до серйозного пошкодження нирок і печінки через потрапляння в організм мікропластику. Крім того, експерти з Університету Раша в Чикаго виявили, що мікропластик може прискорити розвиток хвороби Альцгеймера.

Вчені закликають до проведення додаткових досліджень для з’ясування довгострокового впливу мікропластику на здоров’я людини. Тим часом, виробництво пластику продовжує зростати, і ми всі продовжуємо поглинати його фрагменти. Згідно інормації, опублікованої в The Conversation, до 2040 року на пластик припадатиме 95% чистого зростання попиту на нафту, що робить проблему забруднення мікропластиком ще більш актуальною та загрозливою.

Читайте також: Косатки почали полювати на одного з найсмертоносніших морських хижаків Австралії (ФОТО)

Exit mobile version