Автор: Андрій Неволін

У природі існує створіння, чия стратегія виживання межує з науковою фантастикою, кидаючи виклик усім відомим законам біологічної стабільності. У той час як більшість ссавців приречені на незворотну деградацію тканин у разі фізичного стиснення життєво важливих центрів, цей крихітний мешканець підліску навчився буквально маніпулювати власною анатомією. З наближенням зимових холодів його найскладніший орган починає таємниче зникати, втрачаючи майже третину свого об’єму, щоб з першим весняним теплом почати процес неймовірного відновлення. Довгий час механізми цієї оборотної трансформації залишалися загадкою, проте сучасні генетичні дослідження нарешті дозволили ідентифікувати власника цього «еластичного» інтелекту — медицю звичайну або землерийку (Sorex araneus), чий феномен Денеля став справжнім…

Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) оприлюднило дані, що фактично є вироком для нашої планети у віддаленому майбутньому. Вчені підтвердили, що Сонце, яке сьогодні є джерелом життя та енергії для людства, зрештою стане причиною загибелі Землі. Згідно з розрахунками астрофізиків, цей катастрофічний сценарій розгорнеться приблизно через п’ять мільярдів років, коли наше світило вичерпає запаси водневого пального та розпочне руйнівний процес трансформації, поглинаючи або розриваючи на частини внутрішні планети Сонячної системи, пише T4. Щоб візуалізувати майбутнє нашого дому, вчені звернулися до зображень, отриманих Космічним телескопом імені Джеймса Вебба (JWST). Об’єктом дослідження стала туманність Хелікс, розташована на відстані 650…

Історія археології знає чимало випадків, коли визначні відкриття ставалися завдяки щасливому збігу обставин, проте подія, що відбулася у листопаді 1992 року в британському графстві Саффолк, залишається неперевершеним прикладом такої випадковості. Усе почалося з побутової неприємності, коли місцевий фермер Пітер Вотлінг загубив свій молоток під час роботи в полі поблизу селища Хоксне. Бажаючи повернути інструмент, він звернувся по допомогу до свого друга Еріка Лоуза, садівника на пенсії та ентузіаста-аматора з металошукачем. Ця буденна пошукова операція несподівано перетворилася на одну з найзначніших подій у британській археології, коли замість залізного молотка детектор почав реагувати на значно благородніші метали, виявивши те, що згодом назвуть…

Поширена думка про те, що коти є вибагливими гурманами, які вередують над мискою з кормом, зазнала нищівного спростування з боку сучасної науки, адже насправді ці домашні улюбленці приховують сутність одного з найбільш універсальних та екологічно впливових хижаків на планеті. Масштабний метааналіз, проведений дослідниками Обернського університету у 2023 році, виявив приголомшливу статистику харчових звичок котів, що мають вільний вигул, показавши, що до їхнього раціону входить щонайменше 2084 різні види живих істот. Ця цифра робить котячу дієту, ймовірно, найрізноманітнішою серед усіх хижаків світу, перетворюючи звичного компаньйона людини на глобальний фактор впливу на фауну, пише T4. Біологічне охоплення цієї хижацької активності є безпрецедентним,…

Історія метеорологічних спостережень знає випадки, коли природа демонструвала свою нищівну силу, перетворюючи квітучі регіони на крижану пустелю. Серед кліматичних катаклізмів, що спіткали Європу та українські землі зокрема, особливе місце посідають зими, які змушували замерзати ртутні стовпчики та зупиняли життя цілих держав, зазначає Главред. Хоча у колективній пам’яті людства найстрашнішим еталоном холоду залишається так званий «Великий мороз» початку XVIII століття, коли птахи дійсно падали з неба крижаними статуетками, науковці визначили найлютішу зиму саме ХХ століття. Нею став сезон 1928–1929 років, який увійшов в історію як період безпрецедентних снігопадів та екстремально низьких температур, що паралізували транспортну систему та економіку значної частини континенту,…

Команда науковців із Саутгемптонського університету виявила, що за останні 66 мільйонів років, протягом Кайнозойської ери, концентрація кальцію в океанах зменшилася більш ніж наполовину. Це відкриття докорінно змінює розуміння механізмів глобального охолодження. На початку Кайнозою, коли екосистеми лише починали відновлюватися після зникнення гігантських рептилій, рівень кальцію був приблизно вдвічі вищим за сучасні показники. Як зазначає провідний автор дослідження доктор Девід Еванс, така хімічна насиченість змушувала океани функціонувати за зовсім іншим сценарієм: вони утримували значно менше вуглецю у воді, натомість активно вивільняючи вуглекислий газ в атмосферу, що підтримувало високі температури на планеті, пише T4. Ключем до розгадки цієї хімічної історії стали мікроскопічні…

Катаклізм планетарного масштабу, що розгорнувся близько 66 мільйонів років тому під час весняного сезону в Північній півкулі, назавжди змінив хід біологічної історії Землі. Астероїд завширшки 9,6 км, врізавшись у територію сучасного півострова Юкатан, спричинив ланцюгову реакцію екоогічних катастроф, внаслідок яких зникло 75 відсотків видів живих істот, обірвавши майже всі еволюційні лінії динозаврів, окрім птахів. Удар був нищівним, а його наслідки — миттєвими й апокаліптичними, проте тривалий час у палеонтологічних колах точилися запеклі дискусії щодо стану динозаврової фауни безпосередньо напередодні цієї події. Головне питання полягало в тому, чи перебували гігантські рептилії у стані поступового, природного занепаду ще до падіння небесного тіла,…

Протягом майже двох століть палеонтологічна спільнота намагалася розгадати таємницю прототакситів — велетенських стовбуроподібних структур, що домінували на суходолі в девонський період. Ці загадкові об’єкти, які могли сягати восьми метрів заввишки та одного метра в діаметрі, здавалися цілком інопланетними на тлі тодішньої низькорослої флори. Довгий час панувала теорія, що ми маємо справу з гігантськими грибами, які створювали сюрреалістичні ландшафти задовго до появи перших високих лісів. Проте найновіші дослідження, проведені групою вчених з Единбурзького університету, вказують на те, що прототаксити не належать до жодного з відомих сьогодні царств живої природи, представляючи собою абсолютно унікальну еволюційну гілку, яка була повністю стерта з лиця…

Спроба об’єднати фундаментальну фізику з теологічними доктринами завжди викликає жвавий резонанс, особливо коли мова йде про пошук фізичного притулку божества в межах нашого Всесвіту. Доктор Майкл Гільєн, колишній фізик із Гарварду, запропонував гіпотезу, яка виводить поняття «небес» за межі чистої метафізики, намагаючись локалізувати їх у просторі, що підкоряється законам космології. Його аргументація базується на поєднанні біблійних описів про недосяжність божественної обителі з фізичною концепцією космічного горизонту. Згідно з розрахунками Гільєна, Бог може перебувати на неймовірній відстані близько 439 мільярдів трильйонів кілометрів від Землі. Ця цифра не є випадковою, адже саме на такій межі, за його теорією, розширення простору стає настільки…

Довгий час походження найцінніших металів нашої планети залишалося однією з найбільших загадок астрофізики, оскільки енергії звичайних зірок недостатньо для синтезу елементів важчих за залізо. Проте останні дослідження, результати яких опубліковані в авторитетному журналі Nature, нарешті вказали на космічні «копальні», де Всесвіт генерує та зберігає свої колосальні запаси золота, платини та урану. Вчені встановили, що основним джерелом цих металів є катастрофічне зіткнення нейтронних зірок — надщітних залишків масивних світил, що вичерпали своє паливо. Під час такого процесу, відомого як кілонова, виникають екстремальні умови, за яких вільні нейтрони миттєво захоплюються ядрами атомів, створюючи важкі елементи в масштабах, що в тисячі разів перевищують…