Автор: Андрій Неволін

Відкриття системи груп крові ABO Карлом Ландштайнером на початку XX століття, а згодом і резус-фактора, здійснило революцію в медицині, зробивши переливання крові безпечною та рутинною процедурою. Класифікація ґрунтується на наявності специфічних цукрів (антигенів) на поверхні еритроцитів: наявність N-ацетилгалактозаміну вказує на групу А, D-галактози — на групу В, обох — на АВ, а відсутність обох — на групу 0. Це визначається геном ABO на 9-й хромосомі. Однак, незважаючи на загальноприйняту систему, трансфузійна медицина час від часу стикається з явищем, відомим як «розбіжності ABO» — випадки, коли стандартне двоетапне тестування, що включає пряме групування (визначення антигенів на еритроцитах) та зворотне групування (визначення…

Вторгнення римлян до Британії у 43 році нашої ери започаткувало еру безлічі важливих нововведень, які сформували основи сучасної європейської цивілізації, від інженерних чудес, таких як акведуки та дороги, до соціальних аспектів, як-от громадські лазні та туалети. Проте новітні наукові дослідження, що базуються на аналізі стародавньої ДНК, додають до цього списку ще один, несподіваний пункт: домашні коти. Усі сучасні домашні коти (Felis catus) є нащадками африканського дикого кота, і, хоча раніше вважалося, що процес одомашнення розпочався близько 10 000 років тому у доісторичному Леванті з розвитком землеробства, дві нові дослідницькі статті в Cell Genomics and Scienc суттєво скоригували цю хронологію, пише…

Аналіз багаторічних опитувань та досліджень, включаючи дані від Statista, Global Web Index та PhoneArena, чітко засвідчив, що, незважаючи на постійну гонку виробників у сфері камер, дизайну та процесорів, найважливішою характеристикою сучасного смартфона для споживачів залишається час автономної роботи, або ємність акумулятора. Ця особливість є беззаперечним лідером протягом кількох років поспіль, оскільки, незалежно від функціональності, без живлення смартфон перетворюється на звичайний «прес-пап’є», пише T4. Цей вибір користувачів відбувається на тлі того, що виробники часто акцентують увагу на менш пріоритетних для споживачів функціях. Наприклад, попри те, що яскравість екрана стала наступними «перегонами озброєнь» в інноваціях, вона отримала лише 3,85% голосів минулого року…

Світ природи сповнений майстрів камуфляжу, але рід павуків-кругопрядів Poltys заслуговує на особливу увагу завдяки своїй дивовижній здатності імітувати засохле листя або опалі гілочки. Ці павуки належать до родини, відомої будівництвом спіралеподібних, колесоподібних павутинь. Більшість видів Poltys ведуть нічний спосіб життя, займаючись будівництвом або ремонтом павутиння на заході сонця для нічного полювання на літаючих комах. З настанням ранку вони часто з’їдають своє павутиння, а денний час стає періодом вразливості, коли їм необхідно залишатися прихованими від хижаків. Саме тут проявляються їхні унікальні анатомічні особливості: павуки мають спеціалізовану форму тіла, яка дозволяє їм імітувати елементи рослинності. Вони влаштовуються у певному місці, згортаються калачиком…

Історія людства нерозривно пов’язана з історією собак, чия присутність у наших домівках, ймовірно, датується самими початками осілого способу життя, що робить поняття «людське суспільство» без цих тварин неповним. Наші довготривалі спільні відносини часто описують як форму коеволюції, де собаки розвинули адаптації для співпраці та життя з людьми, включаючи здатність споживати людську їжу та неймовірну здатність слідувати нашим жестам, як-от вказівка, що перевершує навіть можливості наших найближчих родичів, шимпанзе, пише T4. Цей зв’язок є двостороннім, оскільки люди також демонструють інтуїтивне розуміння собачих вокалізацій. Проте, у сучасному світі, що характеризується метушнею та стресом, не дивно, що у собак спостерігається надзвичайно висока поширеність…

У глибинах океану, на відмітках понад 600 метрів, де панує вічна темрява і умови вкрай несприятливі для людини, мешкає Vampyroteuthis infernalis, загадкова істота, відома як «кальмар-вампір з пекла». Незважаючи на свою назву, цей вид насправді не є ані кальмаром, ані восьминогом; він є останнім, самотнім представником давнього роду, що існує приблизно 183 мільйони років і вважається «живою скам’янілою істотою». Ця унікальна позиція в генеалогічному дереві головоногих зробила його ключем до розгадки еволюційних таємниць, які передували розходженню сучасних восьминогів і кальмарів близько 300 мільйонів років тому, пише T4. Порівняльний аналіз, проведений геномістом Олегом Сімаковим та його колегами, показав, що, хоча V. infernalis належить…

Через майже чотири десятиліття після катастрофи на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, зона відчуження стала осередком для несподіваних форм життя, які не лише вижили, але й, здається, процвітають в умовах, смертельних для людини. Це відродження частково пояснюється відсутністю людської діяльності, але для деяких організмів, зокрема для дивного чорного грибка, залишкова радіація, що зберігається у внутрішніх конструкціях реактора, може бути навіть перевагою. Cladosporium sphaerospermum, виявлений ученими, що чіпляється за стіни однієї з найбільш радіоактивних будівель на Землі, привернув увагу через свою неймовірну стійкість, пише T4. Загадка цього грибка розпочалася наприкінці 1990-х років, коли команда під керівництвом мікробіолога Неллі Жданової з Національної…

Серед усіх екстремальних умов, які існують на нашій планеті, прагнення науки виміряти та зрозуміти абсолютний холод завжди було однією з найбільш захопливих задач. Існує місце на Землі, настільки віддалене і нещадне, що його температури наближаються до меж, встановлених фізичними законами, кидаючи виклик уяві про життя. Про нього розповідає T4. Найхолоднішим місцем на Землі є Східно-Антарктичне плато. Аналіз супутникових даних, зібраних Національним центром даних про сніг та лід у Боулдері, що охоплює період з 2004 по 2016 роки, показав, що в окремих, найбільш високогірних частинах Східної Антарктиди температура під час полярної ночі, у розпал зими, опускається до неймовірних -98°C. Ці ультрахолодні…

Одна з найзагадковіших проблем астрономії, відома як парадокс Фермі — питання про те, чому у величезному Всесвіті ми досі не виявили жодних чітких ознак розумного позаземного життя, — можливо, має дивно просте і навіть “банальне” пояснення. Доктор Робін Корбет з Університету Меріленду та Центру космічних польотів імені Ґоддарда NASA запропонував у своєму дослідженні, опублікованому на сервері препринтів arXiv, теорію “радикальної буденності”. Згідно з цією концепцією, відповідь на відсутність контакту не ховається у складних сценаріях, таких як вимирання цивілізацій або їхнє перетворення на незрозумілі трансцендентні форми життя, а полягає у звичайній відсутності мотивації та технологічному плато, пише T4. Корбет припускає, що…

У 2015 році Девід Хоул, проводячи розвідувальні роботи з металошукачем у регіональному парку Меріборо поблизу Мельбурна в Австралії, регіоні, відомому своєю золотою лихоманкою XIX століття, виявив щось надзвичайно незвичайне: дуже важкий червонуватий камінь, що лежав у жовтій глині. Упевнений, що всередині знахідки приховано золотий самородок, Хоул роками намагався розколоти його, застосовуючи кам’яну пилку, кутову шліфувальну машину, дриль, кислоту і навіть кувалду. Проте камінь залишався непохитним, пише T4. Як виявилося пізніше, він був набагато цінніший за золото, оскільки був рідкісним космічним гостем — метеоритом. Зрештою, заінтригований його незламністю та незвичайною скульптурною, з ямочками, формою, що утворилася під час проходження крізь атмосферу…