Поширена думка про те, що коти є вибагливими гурманами, які вередують над мискою з кормом, зазнала нищівного спростування з боку сучасної науки, адже насправді ці домашні улюбленці приховують сутність одного з найбільш універсальних та екологічно впливових хижаків на планеті. Масштабний метааналіз, проведений дослідниками Обернського університету у 2023 році, виявив приголомшливу статистику харчових звичок котів, що мають вільний вигул, показавши, що до їхнього раціону входить щонайменше 2084 різні види живих істот. Ця цифра робить котячу дієту, ймовірно, найрізноманітнішою серед усіх хижаків світу, перетворюючи звичного компаньйона людини на глобальний фактор впливу на фауну, пише T4. Біологічне охоплення цієї хижацької активності є безпрецедентним,…
Автор: Андрій Неволін
Творець і головний редактор T4.com.ua. Запрошую тебе у світ інновацій та технологій, де складні наукові концепції стають простими і зрозумілими. Штучний інтелект, роботи, електромобілі, космос, археологічні відкриття - я розповідаю про все, що формує наше сьогодення та майбутнє. Приєднуйся до мене і відкривай для себе неймовірні можливості наших людей і світу, в якому ми живемо.
Історія метеорологічних спостережень знає випадки, коли природа демонструвала свою нищівну силу, перетворюючи квітучі регіони на крижану пустелю. Серед кліматичних катаклізмів, що спіткали Європу та українські землі зокрема, особливе місце посідають зими, які змушували замерзати ртутні стовпчики та зупиняли життя цілих держав, зазначає Главред. Хоча у колективній пам’яті людства найстрашнішим еталоном холоду залишається так званий «Великий мороз» початку XVIII століття, коли птахи дійсно падали з неба крижаними статуетками, науковці визначили найлютішу зиму саме ХХ століття. Нею став сезон 1928–1929 років, який увійшов в історію як період безпрецедентних снігопадів та екстремально низьких температур, що паралізували транспортну систему та економіку значної частини континенту,…
Команда науковців із Саутгемптонського університету виявила, що за останні 66 мільйонів років, протягом Кайнозойської ери, концентрація кальцію в океанах зменшилася більш ніж наполовину. Це відкриття докорінно змінює розуміння механізмів глобального охолодження. На початку Кайнозою, коли екосистеми лише починали відновлюватися після зникнення гігантських рептилій, рівень кальцію був приблизно вдвічі вищим за сучасні показники. Як зазначає провідний автор дослідження доктор Девід Еванс, така хімічна насиченість змушувала океани функціонувати за зовсім іншим сценарієм: вони утримували значно менше вуглецю у воді, натомість активно вивільняючи вуглекислий газ в атмосферу, що підтримувало високі температури на планеті, пише T4. Ключем до розгадки цієї хімічної історії стали мікроскопічні…
Катаклізм планетарного масштабу, що розгорнувся близько 66 мільйонів років тому під час весняного сезону в Північній півкулі, назавжди змінив хід біологічної історії Землі. Астероїд завширшки 9,6 км, врізавшись у територію сучасного півострова Юкатан, спричинив ланцюгову реакцію екоогічних катастроф, внаслідок яких зникло 75 відсотків видів живих істот, обірвавши майже всі еволюційні лінії динозаврів, окрім птахів. Удар був нищівним, а його наслідки — миттєвими й апокаліптичними, проте тривалий час у палеонтологічних колах точилися запеклі дискусії щодо стану динозаврової фауни безпосередньо напередодні цієї події. Головне питання полягало в тому, чи перебували гігантські рептилії у стані поступового, природного занепаду ще до падіння небесного тіла,…
Протягом майже двох століть палеонтологічна спільнота намагалася розгадати таємницю прототакситів — велетенських стовбуроподібних структур, що домінували на суходолі в девонський період. Ці загадкові об’єкти, які могли сягати восьми метрів заввишки та одного метра в діаметрі, здавалися цілком інопланетними на тлі тодішньої низькорослої флори. Довгий час панувала теорія, що ми маємо справу з гігантськими грибами, які створювали сюрреалістичні ландшафти задовго до появи перших високих лісів. Проте найновіші дослідження, проведені групою вчених з Единбурзького університету, вказують на те, що прототаксити не належать до жодного з відомих сьогодні царств живої природи, представляючи собою абсолютно унікальну еволюційну гілку, яка була повністю стерта з лиця…
Спроба об’єднати фундаментальну фізику з теологічними доктринами завжди викликає жвавий резонанс, особливо коли мова йде про пошук фізичного притулку божества в межах нашого Всесвіту. Доктор Майкл Гільєн, колишній фізик із Гарварду, запропонував гіпотезу, яка виводить поняття «небес» за межі чистої метафізики, намагаючись локалізувати їх у просторі, що підкоряється законам космології. Його аргументація базується на поєднанні біблійних описів про недосяжність божественної обителі з фізичною концепцією космічного горизонту. Згідно з розрахунками Гільєна, Бог може перебувати на неймовірній відстані близько 439 мільярдів трильйонів кілометрів від Землі. Ця цифра не є випадковою, адже саме на такій межі, за його теорією, розширення простору стає настільки…
Довгий час походження найцінніших металів нашої планети залишалося однією з найбільших загадок астрофізики, оскільки енергії звичайних зірок недостатньо для синтезу елементів важчих за залізо. Проте останні дослідження, результати яких опубліковані в авторитетному журналі Nature, нарешті вказали на космічні «копальні», де Всесвіт генерує та зберігає свої колосальні запаси золота, платини та урану. Вчені встановили, що основним джерелом цих металів є катастрофічне зіткнення нейтронних зірок — надщітних залишків масивних світил, що вичерпали своє паливо. Під час такого процесу, відомого як кілонова, виникають екстремальні умови, за яких вільні нейтрони миттєво захоплюються ядрами атомів, створюючи важкі елементи в масштабах, що в тисячі разів перевищують…
Стрімка інтеграція штучного інтелекту в повсякденне життя, що відбулася за останні три роки з моменту появи ChatGPT, породила хвилю побоювань щодо майбутнього ринку праці та потенційного масового безробіття. Проте економіст Рено Фукар у своєму аналізі для видання The Conversation стверджує, що реальна загроза технологічної революції криється не у відсутності робочих місць, а в посиленні соціальної нерівності. Статистичні дані станом на січень 2026 року демонструють парадоксальну картину: попри активне впровадження ШІ, рівень безробіття в ЄС, Великій Британії та США перебуває на історично низьких позначках. Це пояснюється тим, що технології не лише заміщують певні функції, а й створюють нові види діяльності, як…
Відкриття в темних надрах вапнякової печери Лян Метандуно на острові Муна, що поблизу Сулавесі, стало справжньою сенсацією в археології, розкривши найдавніший у світі зразок наскельного живопису. Команда дослідників під керівництвом археолога Максима Обера з Університету Гріффіта виявила моторошні трафарети рук із загостреними пальцями, мінімальний вік яких становить неймовірні 67 800 років. Це відкриття, результати якого опубліковані в авторитетному науковому журналі Nature, радикально змінює наше уявлення про початки людської творчості, переносячи витоки складного символічного мислення на десятки тисяч років глибше в минуле. Як зазначає Максим Обер, знайдений живопис свідчить про те, що регіон Індонезії не був тимчасовою зупинкою для первісних людей,…
Таємниця зведення піраміди Хеопса, яка протягом тисячоліть залишалася однією з найбільших загадок археології, отримала нове раціональне пояснення завдяки масштабному дослідженню, опублікованому в журналі Nature. Традиційні теорії, що базуються на використанні зовнішніх похилих пандусів та величезної кількості рабської сили, тривалий час піддавалися критиці через неможливість пояснити, як масивні блоки вагою до 60 тонн піднімалися на сотні футів лише за два десятиліття. Доктор Саймон Андреас Шойрінг з медичного університету Вейля Корнелла запропонував модель, згідно з якою піраміда будувалася «зсередини назовні» за допомогою складної системи прихованих противаг та механізмів, що діяли як гігантський ліфт. Згідно з розрахунками вченого, використання ковзних противаг дозволяло єгиптянам…