У глибинах Північної Атлантики, серед уламків легендарного “Титаніка”, спочиває безліч історій та втрачених цінностей. Коли згадуєш про скарби, що пішли на дно разом із лайнером, на думку спадають коштовності, золото, рідкісні книги чи витвори мистецтва. Дійсно, серед пасажирів першого класу були ті, хто перевозив неймовірні багатства, як-от картина “Черкеска у ванній” Меррі-Жозефа Блонделя, оцінена на сьогоднішні понад два мільйони доларів, чи розкішне видання “Рубайят” Омара Хайяма. На борту знаходилися й унікальні предмети, як п’ять роялів Steinway, автомобіль Renault Type CB Coupe De Ville 1912 року, перші видання Френсіса Бекона та велика колекція вишуканої порцеляни. Навіть контрабандний опіум знайшов свій останній притулок на дні океану, пише T4.
Проте, найдорожчим вантажем, що зник у хвилях разом із “Титаніком”, виявилися не діаманти чи зливки золота, а понад сорок ящиків, наповнених екзотичним пташиним пір’ям. Згідно Forbes, цей, на перший погляд, незвичайний вантаж мав величезну цінність на ринку Нью-Йорка початку XX століття, де процвітала індустрія жіночих капелюшків. Саме пір’я екзотичних птахів було головним елементом розкішних та модних головних уборів, які носили представниці вищого суспільства. Нью-Йорк у той час був епіцентром американської капелюшної промисловості, а такі відомі модистки, як Керолайн Ребу та Ліллі Даш, диктували тренди, створюючи справжні витвори мистецтва, щедро прикрашені пір’ям, квітами і навіть цілими забальзамованими птахами.
широко поширене полювання, значною мірою для постачання пір’я для американської капелюшної промисловості 19 століття. Автор фото: Де Агостіні
Цей шалений попит на пір’я призвів до справжньої екологічної катастрофи. Заради модних капелюшків безжально винищувалися цілі популяції птахів, серед яких були чаплі, сині чаплі та страуси. Особливо трагічна доля спіткала каролінського папугу, яскраве оперення якого було надзвичайно популярним. Масове полювання на цих птахів у південно-східних штатах Америки призвело до їхнього повного зникнення. Орнітологи та природоохоронці били на сполох, спостерігаючи за стрімким скороченням чисельності багатьох видів. Невибіркове вбивство птахів у період їхнього розмноження, коли їх було найбільше, а пір’я найяскравішим, викликало зростання суспільної свідомості щодо необхідності захисту дикої природи.
Ця екологічна криза стала поштовхом до створення перших природоохоронних організацій, таких як Товариство Одюбона, метою яких було обмеження полювання на птахів заради пір’я. З плином часу зростання капелюшної індустрії та її руйнівний вплив на птахів призвели до значних правових змін. Громадський протест проти моди, що призводила до вимирання видів, увінчався прийняттям Закону про договори про мігруючих птахів 1918 року, який мав на меті захистити птахів від експлуатації. Цей закон став поворотним моментом в історії охорони дикої природи, ознаменувавши зміну ставлення до екологічної відповідальності. Хоча популярність пір’яних капелюхів поступово пішла на спад протягом XX століття, наслідки цього модного буму виявилися незворотними. Для каролінського папуги ціна моди була найвищою – вид назавжди зник з лиця Землі, ставши трагічною жертвою швидкоплинного тренду.
Читайте також: Найдорожчий метал на Землі коштує 62 мільйони гривень за кілограм: чим він особливий
