У світі, де більшість людей асоціює психопатію з дорослими, які вчиняють злочини, нові дослідження докорінно змінюють це уявлення. Вчені стверджують, що перші ознаки психопатичної поведінки можуть проявлятися вже у віці трьох років. Професор Ессі Відінг, яка вивчала цю проблему, зазначає, що це не означає, що кожна дитина з такими рисами обов’язково стане психопатом, але це є тривожним сигналом. Такі діти мають розлад поведінки, поєднаний з рисами бездушності та беземоційності, що суттєво відрізняє їх від звичайних “неслухняних” дітей. На відміну від однолітків, вони не відчувають провини, коли завдають болю іншим, їм байдуже, якщо хтось плаче, і вони не пов’язують свої дії з наслідками покарань.
Дослідження, опубліковане в журналі Restorative Neurology and Neuroscience, виділяє три ключові риси, які вже проявлялися у дітей віком від трьох до чотирьох років, що може свідчити про схильність до психопатії. Перша — це відсутність емоційної реакції на біль іншої людини. Такі діти не відчувають співчуття, коли бачать чужий смуток або біль. Друга риса — складність з усвідомленням наслідків своїх вчинків. Вони не вчаться на покараннях і продовжують робити шкідливі речі. І, нарешті, третя ознака — байдужість до того, щоб догодити іншим. Більшість дітей прагнуть зробити своїх батьків чи друзів щасливими, тоді як ці діти зосереджені виключно на власних бажаннях і не отримують радості від щастя інших.

Дослідження Відінг, що включало вивчення близнюків, також показало, що на ці психопатичні риси сильно впливає генетика. Ідентичні близнюки, що мають майже спільний набір генів, частіше виявляли такі ознаки, ніж різнояйцеві, що свідчить про значний генетичний компонент. Науковці також виявили відмінності в активності мозку у цих дітей, зокрема в областях, що відповідають за обробку емоцій, таких як мигдалина. Проте, Відінг наголошує, що гени не є незмінним шаблоном. Вона виділила три способи, якими батьки можуть запобігти розвитку психопатії: забезпечення теплого та люблячого середовища, терапія для дитини та, що найважливіше, раннє виявлення і втручання.
Дослідження 2016 року, опубліковане в American Journal of Psychiatry, підтвердило, що позитивне підкріплення від дорослих може захистити дітей від успадкованих генетичних рис, що призводять до антисоціальної поведінки. Відінг підкреслює, що чим раніше виявлено і скориговано проблемну поведінку, тим легше її змінити.
Цікаво знати: Що буде з організмом, якщо щодня їсти банан