Тривале перебування людини в екстремальних умовах навколоземної орбіти традиційно розглядається в контексті фізіологічної адаптації, проте досвід астронавта NASA Рона Гарана, який провів у космосі 178 днів, вказує на наявність глибшої психологічної та когнітивної трансформації. Феномен, відомий як «ефект огляду», описує радикальну зміну світосприйняття, що виникає при візуальному спостереженні Землі як цілісного об’єкта. Під час 2842 обертів навколо планети Гаран прийшов до висновку, що сучасна цивілізація функціонує в межах системної помилки — «великої брехні», де штучно створені економічні структури домінують над біологічними та геологічними реаліями, пише T4.

Наукове обґрунтування цього усвідомлення базується на спостереженні за критичною вразливістю біосфери. З борту Міжнародної космічної станції атмосфера планети виглядає як «тонка, як папір, прошарок», що є єдиним бар’єром, який підтримує життя у ворожому вакуумі. Ця візуальна очевидність контрастує з наземним сприйняттям глобальних екологічних криз — таких як зміна клімату, вирубка лісів та втрата біорізноманіття. Згідно з тезою Гарана, ми схильні розглядати ці явища як ізольовані проблеми, тоді як вони є лише симптомами дефіциту «планетарного мислення». Відсутність видимих кордонів та економічних зон із космосу демонструє ілюзорність поділу світу на окремі сегменти, підкреслюючи фундаментальну взаємопов’язаність усіх живих систем.

Під час 2842 обертів навколо планети Гаран (на фото) прийшов до висновку, що сучасна цивілізація функціонує в межах системної помилки — «великої брехні», де штучно створені економічні структури домінують над біологічними та геологічними реаліями.

Ключовим аспектом цієї когнітивної переоцінки є деконструкція сучасної соціально-економічної піраміди. У звичній моделі суспільство ставить економіку в центр, розглядаючи планету та її ресурси як «дочірню компанію» фінансових систем. Проте погляд з орбіти диктує зворотну ієрархію: планетарна безпека та життєзабезпечення мають бути першочерговим фундаментом, на якому будується суспільство, і лише потім — економіка. Гаран стверджує, що сталий розвиток і мир неможливі без визнання реальності як єдиної, взаємозалежної структури. Таким чином, перехід від антропоцентричного до планетарного мислення є необхідним кроком еволюційного процесу, де виживання виду залежить від здатності узгодити штучні системи із реальними межами біосфери.

Читайте також: Вчений розповів, як саме виглядатиме наш перший контакт з “інопланетянами”

Exit mobile version