Восьмиденна місія перетворилася на тривалий космічний квест, з якого тепер доведеться шукати вихід.
Баррі Уілмор та Суніта Вільямс вирушили у космос на початку червня 2024 року з планами провести там не більше восьми днів. Однак реальність іноді вносить свої корективи, і вже третій місяць дослідники перебувають на борту Міжнародної космічної станції (МКС). Існує ймовірність, що вони повернуться на Землю лише в лютому 2025 року.
Баррі та Суніта стали першими астронавтами, які використали для своєї подорожі космічний корабель Starliner від компанії Boeing. Однак, після раптового збою в системі корабля, Starliner не в змозі доставити астронавтів назад на Землю.
Як астронавти проводять час на МКС
Кожен день на борту МКС починається о 6:00 ранку зі дзвінка з Центру управління польотами. Астронавти мають годину на те, щоб умитися, почистити зуби і підготуватися до робочого дня. В умовах відсутності гравітації ці процедури значно ускладнюються — миття відбувається з використанням вологих серветок, шампунь не змивається, а зубну пасту доводиться ковтати.
Після ранкових процедур усі збираються на сніданок. Раціон досить різноманітний — можна вибрати кашу, сир та інші поживні продукти, які запивають ароматною кавою. Приготування їжі на борту відрізняється від земних умов: використовуються переважно сухі інгредієнти.
Робочий день починається з планерки о 7:30, де астронавти отримують інструкції і приступають до виконання завдань, пов’язаних з науковими експериментами та обслуговуванням станції. Крім того, вони регулярно займаються фізичними вправами, щоб підтримувати здоров’я.
Після обіду, який настає о 13:00, команда повертається до роботи, включаючи виходи у відкритий космос. О 19:00 проводиться вечірня планерка, а потім вечеря і відпочинок. Зазвичай астронавти лягають спати о 21:30, але іноді можуть залишитися пізніше, щоб прочитати книгу чи поспілкуватися з близькими.
Вплив тривалого перебування в космосі на організм
В умовах низької гравітації кістки та м’язи працюють не так активно, як на Землі, що призводить до втрати кісткової маси і атрофії м’язів. Це збільшує ризик переломів, які можуть серйозно ускладнити життя навіть найдосвідченішим астронавтам.
Також страждає серцево-судинна система: атрофуються м’язи, що контролюють кровообіг, що знижує витривалість серця на 50%. Зір, мислення і координація теж можуть постраждати. Деякі астронавти відчувають так званий «космічний туман», що дезорієнтує і дестабілізує їх емоційний стан. Майже половина астронавтів зазначає значні зміни в зорі після повернення на Землю.
Низька гравітація також підвищує ризик утворення каменів у нирках. Однак однією з головних проблем залишається радіація: космонавти піддаються впливу радіації в 365 разів більше, ніж люди на Землі, що підвищує ризик розвитку онкологічних захворювань у майбутньому.
Хоча місія Баррі Уілмора та Суніти Вільямс затягнулася набагато довше, ніж планувалося, вони продовжують виконувати свої обов’язки на борту МКС, підтримуючи зв’язок з рідними і чекаючи на можливість повернутися на Землю.
