Гренландський кит — один із найдовговічніших ссавців на Землі, що мешкає в холодних арктичних водах Північної півкулі. Деякі особини цього виду можуть жити понад два століття — рекордний вік відомого екземпляра становить 211 років. Цей феномен тривалості життя давно привертає увагу біологів, і нещодавно дослідникам вдалося наблизитися до розгадки, яка може змінити уявлення про людське старіння, пише T4.
Міжнародна група науковців із Рочестерського університету проаналізувала генетичні зразки гренландських китів і виявила, що секрет їхнього довголіття криється у високій концентрації білка CIRBP — молекули, яка відповідає за відновлення пошкоджень ДНК. Під час дослідження з’ясувалося, що рівень цього білка у китів у 100 разів перевищує показники інших ссавців. CIRBP здатний ефективно виправляти дволанцюгові розриви ДНК — серйозні генетичні ушкодження, які в людини накопичуються з віком і можуть призводити до розвитку онкологічних захворювань чи передчасного старіння.
В експериментах, де цей білок вводили у клітини людини та плодової мушки, спостерігалося помітне підвищення ефективності репарації ДНК і, відповідно, збільшення тривалості життя клітин. Крім того, виявлено ще одну цікаву закономірність: у середовищі з нижчими температурами рівень CIRBP у клітинах зростав, що, ймовірно, є адаптивним механізмом китів до життя в крижаних водах.
Гренландські кити не лише уникають накопичення мутацій, а й демонструють надзвичайну стійкість до утворення ракових клітин, що суперечить очікуванням учених. Їхні клітини ніби навчилися запобігати пошкодженням ще до того, як ті перетворюються на потенційну загрозу. Ця біологічна стратегія — один із найефективніших природних механізмів захисту від старіння, відомих сьогодні.
На думку провідного автора дослідження, професорки Віри Горбунової, отримані дані відкривають перспективу створення методів, які дозволять посилити аналогічні процеси відновлення ДНК у людини. Якщо вдасться штучно підвищити рівень CIRBP або активувати подібні генетичні шляхи, це може відкрити шлях до подовження людського життя щонайменше вдвічі.
Попри те, що до практичного застосування результатів ще далеко, науковці переконані: саме гренландський кит може стати ключем до розуміння, як природа створює організми, здатні жити два століття без втрати життєвої сили. І якщо людству вдасться перейняти хоча б частину цього механізму, межа у 200 років може перестати бути фантастикою й стати науковою реальністю.
Не пропустіть: Вчені назвали найнебезпечніший та найбільш смертоносний момент під час урагану
Підписуйся на наш Telegram-канал