Поглиблюючись у таємниці минулого, ми виявляємо, що за дві тисячі років до нашої ери стародавні греки, можливо, створили перший у світі комп’ютер – настільки досконалий, що він досі викликає подив у вчених. Цей 2200-річний пристрій, знайдений під час корабельної аварії біля узбережжя грецького острова, продовжує спантеличувати науковий світ понад століття. Колись його вважали простою реліквією, але цей стародавній артефакт приховує секрети, які ставлять під сумнів усе, що ми знаємо про ранній технологічний розвиток людства, пише T4.
Влітку 1900 року група нирців за губками біля берегів Антикітери, що є грецьким островом, натрапила на затонулий корабель. Це відкриття згодом виявило одне з найвизначніших технологічних див в історії – механізм, настільки складний, що він понад століття не давав спокою археологам та вченим. Згодом цей пристрій отримав назву Антикітерський механізм і був визнаний першим у світі аналоговим комп’ютером.
Ця корабельна аварія, повна таємниць, була виявлена понад століття тому, коли дайвери, шукаючи притулок від шторму, досліджували затонуле судно, яке, як вважається, датується першим століттям до нашої ери. Серед інших артефактів, знайдених на місці аварії, Антикітерський механізм виділявся як найважливіша знахідка. Спочатку його прийняли за скупчення уламків, але пізніше ідентифікували як дуже складний астрономічний інструмент.
Цей стародавній “комп’ютер”, розміром приблизно зі взуттєву коробку, складається з понад 30 взаємопов’язаних шестерень, що дозволяли йому відстежувати небесні тіла з надзвичайною точністю. Хоча сам корабель датується приблизно 65 роком до нашої ери, вважається, що походження механізму сягає ще давніших часів, можливо, між третім і першим століттями до нашої ери. Дослідники досі обговорюють, як такий передовий пристрій опинився на римському торговому кораблі, існують теорії, що його могли викрасти або подарувати Юлію Цезарю.
Коли вчені вперше вивчали Антикітерський механізм, вони були вражені рівнем його складності. Пристрій був розроблений для відтворення рухів Сонця, Місяця та п’яти відомих на той час планет: Меркурія, Венери, Марса, Юпітера та Сатурна. На його передній частині розташовувалися циферблати, що відстежували фази Місяця, а на задній — два спіральні циферблати, які вимірювали довші астрономічні цикли. Серед них були цикл Метона – 19-річний місячний календар, та цикл Сароса, що використовувався для прогнозування затемнень.
Мабуть, найбільш вражаючим був штифтово-пазовий механізм, який дозволяв пристрою враховувати зміну швидкості Місяця під час його обертання навколо Землі. Цей складний механізм використовував епіциклічну передачу — техніку, за якої менші шестерні обертаються навколо більших, встановлених на ексцентричних осях, що було нечуваним до Середньовіччя. Здатність моделювати ці складні небесні рухи з такою точністю була новаторською для свого часу, викликаючи захоплення у істориків та інженерів.
Хоча Антикітерський механізм ретельно вивчався протягом усього XX століття, його справжню функцію було розкрито лише у 1970-х роках. Фізик Дерек де Солла Прайс очолив команду, яка виявила, що пристрій був не просто декоративним предметом, а складним астрономічним калькулятором. Подальші досягнення в галузі технологій, зокрема рентгенівська томографія та сканування з високою роздільною здатністю, допомогли розкрити приховані написи та складні механізми всередині пристрою. Ці сканування виявили понад 2000 символів, написаних на механізмі, 95% з яких з того часу було розшифровано.
У 2024 році Грем Воан з Університету Глазго та його колега Джозеф Бейлі зробили значний прорив, використовуючи передові методи статистичного моделювання, які зазвичай застосовуються для вивчення гравітаційних хвиль, щоб розгадати одну з нерозгаданих загадок пристрою: кількість отворів на його календарному кільці. Ця важлива деталь дозволила їм підтвердити, що пристрій, ймовірно, працював за місячним календарем, а не за єгипетським сонячним, як вважалося раніше.
Незважаючи на десятиліття досліджень, Антикітерський механізм продовжує інтригувати вчених та істориків. Деякі експерти, зокрема Тоні Фріт, вважають, що використання в пристрої епіциклічної передачі та інших передових функцій є вершиною елліністичної інженерії, оскільки жодної порівнянної технології не існувало до середньовіччя. Однак нещодавні відкриття щодо місячного календаря викликали суперечки, адже деякі вчені стверджують, що такий складний механізм не міг бути розроблений для роботи за місячною системою. Суперечки щодо його точної функції, конструкції та походження тривають, але Антикітерський механізм є безперечним свідченням технологічної винахідливості стародавніх греків. Навіть сьогодні він захоплює дослідників і продовжує кидати виклик нашому розумінню стародавньої інженерії.
Не пропустіть: Бачать на відстані до 200 світлових років: вчені назвали існуючу технологію, яка приведе “інопланетян” до Землі
