Ви коли-небудь замислювалися, чому у сорока відсотків людей на Землі зір далекий від ідеального? Можливо, вам навіть доводилося чути від окуліста, що ваше око має форму футбольного м’яча, або ви помічали, що бачите дедалі розмитіше? Ці симптоми можуть свідчити про астигматизм – поширену аномалію рефракції, яка впливає на здатність ока чітко фокусувати світло. Око функціонує подібно до фотокамери, де рогівка (передня поверхня) пропускає та фокусує світло на сітківці (задній частині), що виступає в ролі “плівки”. Для отримання чіткого зображення всі поверхні очного яблука – рогівка, кришталик і сітківка – повинні мати ідеальні розміри та форму. Будь-які відхилення призводять до розмитого або нечіткого зору, що й називається рефракційною помилкою, розповідає T4.
Астигматизм виникає, коли одна або кілька поверхонь ока не є ідеально гладкими або круглими. Його поділяють на два основні типи: правильний та неправильний. Як зазначає The Conversation, найбільш поширений – правильний астигматизм, який зазвичай зумовлений зміною форми рогівки, що стає більш овальною, нагадуючи футбольний м’яч або яйце, замість ідеально круглої. Хоча точні причини його розвитку не до кінця зрозумілі, генетика відіграє в цьому важливу роль. Натомість, неправильний астигматизм зустрічається рідше і виникає, коли частина рогівки втрачає свою гладкість через рубці, новоутворення або нерівномірну зміну форми. Деякі захворювання очей, такі як кератоконус, при якому рогівка з часом стоншується та набуває конусоподібної форми, є частою причиною неправильного астигматизму. Коли рогівка не кругла або не гладка, світло, що потрапляє в око, розсіюється на сітківці, спричиняючи розмитий або спотворений зір, зниження контрастної чутливості, появу тіней або двоїння в очах, а також підвищену чутливість до яскравого світла. Астигматичні рогівки зазвичай довші, ніж у нормального ока, що впливає на фокусування світла.
Історія вивчення астигматизму сягає XVII століття. У 1727 році сер Ісаак Ньютон вперше описав фізику того, як нерівна поверхня може впливати на фокус світла. За ним, у 1800 році, Томас Янг, сам страждаючи на астигматизм, детально описав його вплив на зір у своїй лекції. У 1825 році сер Джордж Ейрі, астроном з астигматизмом, виявив, що може бачити чіткіше, якщо нахилить свої окуляри під певним кутом. Саме він став першим, хто запропонував використовувати циліндричні лінзи для корекції астигматизму, які, до речі, використовуються і досі. Назва “астигматизм” з’явилася дещо пізніше, у 1846 році, і була введена Вільямом В’юеллом. Вона походить від грецьких слів “а-” (без) та “стигма” (пляма/мітка), буквально означаючи “без точки”, що вказує на відсутність єдиної чіткої точки зору.
Окулісти зазвичай виявляють та вимірюють правильний астигматизм під час стандартної перевірки зору, пропонуючи пацієнту різні лінзи для визначення оптимального рецепта на окуляри. Однак, неправильний астигматизм, який може включати дуже маленькі нерівні ділянки або горбки, краще діагностується за допомогою спеціалізованих методів візуалізації, таких як топографія рогівки. Цей метод створює тривимірну карту, що відображає локальні горбки та нерівності на рогівці, дозволяючи точно визначити її форму.
Астигматизм може проявлятися в будь-якому віці, але його поширеність зростає з віком. Рівень астигматизму також може змінюватися з часом. При легкому ступені астигматизму ви можете не помічати значних проблем із зором. Проте, зі збільшенням ступеня астигматизму, зір стає менш чітким, що може призвести до зорової втоми, напруги очей або погіршення загального зору. Для чіткого та комфортного зору може знадобитися корекція астигматизму. Метою корекції є компенсація різної кривизни рогівки, щоб світло, яке потрапляє в око, правильно фокусувалося на сітківці.
Для корекції правильного астигматизму використовуються циліндричні лінзи, які компенсують кожну кривизну “футбольного м’яча”. Ці лінзи можуть бути як частиною окулярів, так і контактних лінз. Крім того, астигматизм можна виправити за допомогою лазерної хірургії зору. Іншим методом є ортокератологія (орто-к), яка передбача носіння спеціальних жорстких контактних лінз на ніч. Ці лінзи тимчасово змінюють форму рогівки, дозволяючи бачити чітко без окулярів протягом дня. У випадку неправильного астигматизму, окрім корекції зору, важливо лікувати основне захворювання, що його викликає. Часто для чіткого зору вдень потрібні жорсткі контактні лінзи, оскільки вони, на відміну від окулярів чи м’яких контактних лінз, можуть розташовуватися на поверхні ока, компенсуючи локальні нерівності. У крайніх випадках, коли пошкодження рогівки значне, може знадобитися хірургічне втручання, таке як трансплантація рогівки, для її заміни.
У дітей високий рівень астигматизму, що викликає розмитий або спотворений зір, може негативно впливати на їхнє навчання та розвиток, як у класі, так і під час занять спортом. Хоча нелікований астигматизм сам по собі не є небезпечним, високий ступінь у маленьких дітей може спричинити інші проблеми із зором, такі як “косоокість” або “ліниве око” (амбліопія). Але не варто хвилюватися, адже регулярні огляди зору у окуліста, як для дітей, так і для дорослих, дозволяють виявити захворювання на ранній стадії та своєчасно розпочати необхідне лікування, забезпечуючи здоровий розвиток зору.
Раніше вчені показали тварину, існування якої вважалося неможливим.
.png){kind=link}