Легенда про Атлантиду, передову цивілізацію, що зникла в морській безодні понад 11 тисяч років тому, століттями захоплювала уяву дослідників та мрійників. Описана Платоном як могутня імперія з величними храмами та масивними мурами, вона завжди вважалася радше міфом, аніж історичною реальністю. Проте нещодавня заява незалежного археолога Майкла Доннеллана може все змінити. Він стверджує, що його команда нарешті знайшла загублене місто, і наводить переконливі докази, що були виявлені біля узбережжя Іспанії. Ця новина викликала справжній фурор, особливо після її обговорення на популярному подкасті Джо Рогана, де дослідник Бен ван Керквік поділився приголомшливими деталями, пише T4.
Протягом восьми років команда Доннеллана ретельно досліджувала морське дно поблизу андалузького міста Кадіс, використовуючи передові технології, зокрема гідролокатор високої роздільної здатності для картографування та супутникові методи розвідки. Результати виявилися вражаючими. На глибині близько 20 метрів було виявлено гігантські рукотворні споруди. Технологія дозволила створити детальні 3D-зображення, які показали наявність величезних концентричних круглих стін заввишки понад 6 метрів, розташованих в упорядкованому порядку. Між стінами пролягали канали, а в самому центрі знаходилися руїни прямокутної форми, які, на думку Доннеллана, є залишками храму Посейдона, описаного Платоном.

Найсильнішим аргументом на користь того, що знайдені руїни є саме Атлантидою, Доннеллан вважає неймовірну кількість збігів з текстами Платона «Тімей» та «Критій». По-перше, місцезнаходження. Давньогрецький філософ вказував, що Атлантида знаходилася в Атлантичному океані, в «регіоні Гадес» — стародавній назві сучасного Кадіса. По-друге, планування міста, з його концентричними стінами та каналами, практично ідеально відтворює опис столиці атлантів. Крім того, збігаються й інші деталі: Платон писав про клімат, що дозволяв збирати врожай цілий рік, та про тварин, які відігравали важливу роль у житті цивілізації, — коней, биків та слонів. Доннеллан пов’язує це з найдавнішими у світі породами коней та бойових биків, що походять саме з Андалусії, а також з доісторичною торгівлею слоновою кісткою в регіоні, що свідчить про міжнародні зв’язки.
Описи Платона завершуються розповіддю про раптову катастрофу, що знищила Атлантиду за одну добу. Знайдені руїни також несуть на собі сліди катаклізму. Зовнішня стіна має найбільші пошкодження, ніби її зніс потужний удар цунамі з боку моря. Доннеллан та його прихильники пов’язують цю подію з суперечливою науковою гіпотезою Пізнього Дріасу. Вона припускає, що близько 12 000 років тому Земля зіткнулася з уламками комети, що викликало дестабілізацію льодовикових щитів, масштабні повені та різке похолодання клімату. Хоча ця теорія не є загальновизнаною в академічних колах, вона пропонує ймовірне пояснення раптового зникнення цілої цивілізації.

Хоча науковий світ, ймовірно, ще довго буде ставитися до цієї знахідки зі скептицизмом, команда Доннеллана представила комплекс доказів, що поєднують фізичні знахідки з історичними текстами. Незалежно від того, чи виявляться ці руїни легендарною Атлантидою, вони безперечно є чимось надзвичайним, створеним людиною в далекому минулому. У своєму майбутньому документальному фільмі «Атлантика» Доннеллан обіцяє розкрити ще більше деталей, що, безсумнівно, лише посилить інтерес до однієї з найбільших загадок в історії людства.
Читайте також, від якої хвороби страждали гігантські динозаври.