Археологічні роботи, проведені Ізраїльським управлінням старожитностей разом з Тель-Авівським університетом та Інститутом Вейцмана, виявили зв’язок між біблійними оповіданнями та реальними археологічними знахідками в Місті Давида.
Опубліковані в науковому журналі PNAS результати досліджень надають нового розуміння історії Єрусалиму у біблійні часи.
Значущими відкриттями стали точне датування міських стін і будівель, які тепер пов’язують з ранніми царськими будівельними проектами. Розширення Єрусалиму на гору Сіон було розпочато у 9 столітті до нашої ери, за часів правління царя Йоаса, на століття раніше від доцільного періоду ассирійського вигнання.
Професор Юваль Гадот з Тель-Авівського університету вказує, що ці дані опонують раніше прийнятій ідеї про розширення міста через прибуття біженців після ассирійського вигнання, зазначаючи, що причиною стало зростання внутрішньої демографії та укріплення державних структур.
Додаткове відкриття стосується датування східної стіни Міста Давида, яка виявилася давнішою, ніж передбачалося, збудована за часів правління царя Уззія, а не Єзекії. Це дозволяє вченим переосмислити історичне значення стіни для Єрусалиму.
Ці знахідки мають потенціал переформулювати традиційні уявлення про розвиток Єрусалиму і стимулювати подальші дослідження біблійних наративів у контексті археологічних даних.
Раніше вчені розкрили справжнє походження знаменитого “Каменю Долі”.
