Археологи розкопали залишки двох вівтарів з набатейського храму, які були виявлені під водою на морському дні Поццуолі. Цей регіон знаходиться на півдні Італії, і вважається, що нині затоплений храм колись був серцем Путеолі, комерційного порту в цьому районі.
Дослідники стверджують, що залишки підводного храму, швидше за все, належать до першої половини 1-го століття нашої ери. Вівтарі схожі на більший великий вівтар, знайдений у тому ж районі в 1965 році. Повідомляється, що основа вівтаря має DVSARI SACRVM, або «священний для Дусареса», написано на ньому.
Цей напис пов’язаний з Душарою, головним божеством набатейського пантеону та богом, який був унікальним для цієї релігії. Дослідники кажуть, що у верхній частині вівтарів, знайдених у підводному храмі, є вотивні ніші, у яких спочатку містилися бетили, невеликі священні камені, які використовувалися як зображення богів.
Набатейський пантеон був аніконічною релігією, що означає, що він не включав жодних фігуральних зображень.
Петра, місто з каменю, також було збудовано набатеями. Джерело зображення: dzain / Adobe
Натомість підводний храм допомагає продемонструвати, як пантеон покладався на стоячі камені та інші культові стели, щоб представляти шанованих богів у ньому. Завдяки цьому набору вівтарів загальна кількість набатейських знахідок у цьому районі затонулого міста досягла п’яти. Також, ймовірно, на морському дні є й інші останки.
Про наявність цього набатейського храму відомо вже давно. Однак археологи ще не визначили, де саме він був. Завдяки цьому недавньому відкриттю дослідники нарешті можуть сказати, де саме знаходився храм, і, можливо, більше зрозуміти, як набатейський народ взаємодіяв з торговцями та місцевими жителями в цьому районі.
Подібні відкриття завжди захоплюють, особливо тому, що дослідники продовжують шукати дорогу до Атлантиди, яка все ще вважається десь там. Цей підводний храм — просто ще одне нагадування про стародавній світ, яким колись бродило людство.
Підписуйся на наш Telegram-канал