Вражаюче відкриття було зроблено під час розкопок у некрополі Хісардере в районі Ізнік, Туреччина, на території стародавньої Анатолії, яка була колискою раннього християнства та ключовим перехрестям цивілізацій. Археологи виявили барвисту, надзвичайно рідкісну фреску третього століття, що зображує Ісуса як “Доброго Пастиря”, мотив, який напряму корелює з Євангелієм від Івана 10:11, де Ісус каже: “Я — Пастир Добрий”. Знахідка була зроблена на північній стіні підземної камерної гробниці. На фресці Ісус постає як молодий чоловік без бороди, одягнений у просту туніку, що йде полем в оточенні кіз, з одним козлом, якого він несе на своїх плечах, пише T4.
Турецькі чиновники підкреслили виняткову значущість цієї знахідки, оскільки це єдиний відомий приклад такого роду ранньохристиянської епохи, знайдений за межами Італії. Фреска підтверджує використання ранніми християнами тих самих образів та титулів, що й у Новому Заповіті, причому мотив Доброго Пастиря був одним із головних способів вираження віри до того, як хрест став визначальним символом. Зображення Ісуса з вівцею або козлом на плечах символізувало теми захисту, спасіння та божественного керівництва, дозволяючи віруючим тонко передавати свої переконання в той час, коли відверта релігійна образність ще не була поширеною.
Гробниця, датована другим-п’ятим століттями нашої ери, є частиною одного з найбільших стародавніх поховань регіону, що вирізняється надзвичайно різноманітним ландшафтом поховань. Що робить цю конкретну гробницю унікальною для місцевого похоронного мистецтва, так це зображення людських фігур.
Крім фрески “Доброго Пастиря”, на західній стіні виявлено зображення подружньої пари, ймовірно, мешканців гробниці, представлених як аристократи у вишуканому одязі, що підкреслює їхній високий соціальний статус. Поряд із християнською іконографією, збереглася сцена симпозіуму, яка продовжує язичницькі традиції, що зображували потойбічне життя як вічне свято.
Ці артефакти є цінним свідченням перехідного періоду від язичницьких до християнських вірувань в Анатолії, яка після падіння Єрусалима у 70 році нашої ери стала центральним хабом для поширення християнства, де діяли деякі апостоли і де, зокрема, виникла перша окрема християнська церква. Археологи сподіваються, що ця знахідка, разом з потенційними майбутніми відкриттями в Хісардере, проллє додаткове світло на ранньохристиянську іконографію, похоронні практики римської епохи та мультикультурну історію стародавньої Нікеї — міста, яке вже відоме як місце проведення Першого Нікейського собору у 325 році нашої ери, що сформував фундаментальні християнські доктрини.
Читайте також: Давно вилучений текст з Біблії розкрив “темну сторону” Ісуса, яку церква приховувала століттями
Підписуйся на наш Telegram-канал