Космічний простір залишається найбільш ворожим середовищем для людського організму, де кожен орган піддається випробуванням, до яких еволюція нас не готувала. Питання про довготривалий вплив мікрогравітації на роботу мозку стає все більш гострим у світлі майбутніх місій на Марс. Як з’ясував T4, один із нещодавніх інцидентів на Міжнародній космічній станції (МКС) поставив у безвихідь навіть найдосвідченіших медиків агентства.
Астронавт NASA Майк Фінке несподівано втратив здатність формулювати слова та розмовляти, перебуваючи на борту станції. Згідно з матеріалом ScienceAlert, лікарі досі не можуть назвати точну причину раптового збою. Як зазначає невролог, що вивчав цей випадок: «Найбільш тривожним є те, що всі стандартні тести на інсульт були негативними; мозок виглядав здоровим, але функція мовлення просто зникла, наче розірвався невидимий кабель».
Читайте також: Астронавт NASA поділився фотографією дивного об’єкта зі щупальцями, що росте на МКС
Раптова афазія: медичний детектив у невагомості
Інцидент стався під час стандартної робочої зміни, коли астронавт раптово виявив, що не може вимовити жодного слова. Це стан, відомий як афазія, зазвичай вказує на пошкодження лівої півкулі. Проте оперативне обстеження не виявило ознак крововиливу. Дослідники припускають, що ми зіткнулися з тимчасовим «вимкненням» нейронних зв’язків, відповідальних за мовлення, без видимих органічних пошкоджень, що змушує переглянути вплив космосу на нейропластичність.
Гіпотеза рідинного зсуву та тиску на мозок
Однією з основних версій є синдром SANS (нейроокулярний синдром). У невагомості рідини тіла перерозподіляються до голови, створюючи надлишковий тиск. Це призводить до набряку зорового нерва та може тиснути на зони Брока та Верніке. Загадка полягає в тому, чому симптом був вибірковим: астронавт розумів команди та міг виконувати складні маніпуляції, але фізично не міг відповісти голосом.
Вплив космічної радіації та стресу
Крім тиску рідин, дослідники не виключають впливу високоенергетичних частинок космічного випромінювання. Одиночне попадання променя в критичний вузол нейронної мережі могло спричинити тимчасове «коротке замикання». Також розглядається версія мікроінсульту, який неможливо зафіксувати наявним на станції обладнанням. Хоча астронавти проходять жорсткий відбір, стрес від ізоляції також міг стати тригером для рідкісного психосоматичного розладу.
Наслідки для майбутніх міжпланетних перельотів
Цей інцидент змусив NASA посилити вимоги до медичного моніторингу. Якщо під час польоту на Марс ключовий член екіпажу втратить здатність до комунікації, це може поставити під загрозу всю місію. Зараз вчені працюють над створенням портативних апаратів МРТ та нових протоколів лікування неврологічних збоїв у глибокому космосі. Вивчення цього випадку є критичним для розуміння того, чи зможе людський мозок повноцінно адаптуватися до життя за межами Землі.
Цікаво знати: Чому люди — єдині істоти на планеті, які готують їжу
