Close Menu
    П’ятниця, 13 Червня
    Наука

    Астрономи вперше сфотографували південний полюс Сонця

    Андрій Неволін
    Фото: Rajiv Bajaj

    У середу, 11 червня, Європейське космічне агентство (ЄКА) представило світові унікальні кадри, які не вдавалося зробити жодному космічному апарату досі. Ці зображення, отримані зондом Solar Orbiter ще 23 березня, показують полярний регіон нашої зірки з ракурсу, недоступного для спостереження з Землі. Наша планета та інші обертаються навколо Сонця приблизно в одній площині з його екватором (так звана площина екліптики). Однак Solar Orbiter протягом останніх місяців змінив свою орбіту, нахиливши її на 17 градусів, що дозволило йому зазирнути «під» Сонце і вперше в історії сфотографувати його південний полюс, пише T4.

    «Сьогодні ми розкриваємо перші в історії людства види полюса Сонця, — заявила Керол Манделл, директорка з науки ЄКА. — Ці унікальні знімки з нашої місії Solar Orbiter є початком нової ери в сонячній науці».

    Сонячний орбітальний апарат ESA вперше в історії сфотографував південний полюс Сонця. (Зображення: ESA та NASA/Solar Orbiter/EUI Team, D. Berghmans (ROB))
    Сонячний орбітальний апарат ESA вперше в історії сфотографував південний полюс Сонця.
    (Зображення: ESA та NASA/Solar Orbiter/EUI Team, D. Berghmans (ROB))

    Нові зображення — це справжня мозаїка даних, зібраних трьома з десяти бортових приладів апарата у видимому та ультрафіолетовому діапазонах. Вони розкривають безпрецедентний вигляд заплутаних магнітних полів Сонця, які готуються до кардинальної зміни, а також показують рух плазми, що формує сонячний вітер — постійний потік заряджених частинок, який визначає космічну погоду в усій нашій Сонячній системі.

    Особливий інтерес ці дані становлять саме зараз, коли Сонце перебуває на піку своєї активності (так званому сонячному максимумі) і постійно викидає потужні спалахи. Магнітні карти, створені за допомогою інструмента PHI (Polarimetric and Helioseismic Imager), виявили дивовижний парадокс. У той час як звичайні магніти мають чітко визначені північний та південний полюси, південний полюс Сонця являє собою хаотичну суміш магнітних полів обох полярностей, показаних на зображеннях синіми та червоними плямами.

    Комбіноване зображення з апарата Solar Orbiter демонструє Сонце у восьми різних довжинах хвиль, кожна з яких показує різні шари та температури сонячної атмосфери.
    Комбіноване зображення з апарата Solar Orbiter демонструє Сонце у восьми різних довжинах хвиль, кожна з яких показує різні шари та температури сонячної атмосфери. У верхньому ряду зображено фотосферу Сонця у видимому світлі, карту магнітного поля та корону (зовнішню атмосферу) в екстремальному ультрафіолеті. Нижній ряд показує ультрафіолетові спостереження в діапазоні температур від 10 000 до понад 1,2 мільйона градусів Цельсія (від 18 000 до 2,2 мільйона градусів за Фаренгейтом), які розкривають випромінювання від водню, вуглецю, кисню, неону та магнію.
    (Зображення: ESA та NASA/Solar Orbiter/PHI, EUI та SPICE Teams)

    За словами вчених ЄКА, цей магнітний безлад є тимчасовим явищем і чітко вказує на те, що магнітне поле Сонця готується до повного перевороту, як це відбувається приблизно раз на 11 років. Ця магнітна інверсія знаменує кінець періоду високої активності і початок переходу до відносного спокою наступного сонячного мінімуму. Очікується, що через п’ять-шість років, коли настане мінімум, полюси Сонця знову покажуть лише по одному типу магнітної полярності кожен.

    Solar Orbiter матиме ще кілька шансів перевірити ці прогнози. Завдяки гравітаційним маневрам біля Венери, апарат продовжить збільшувати нахил своєї орбіти, досягнувши 24 градусів у грудні 2026 року та вражаючих 33 градусів у червні 2029 року.

    Магнітна карта південного полюса Сонця. Червоні та сині плями позначають області з позитивною та негативною магнітною полярністю, причому обидва типи магнітного поля одночасно розкидані по всій полярній зоні. (Зображення: ESA та NASA/Solar Orbiter/PHI Team, J. Hirzberger (MPS))
    Магнітна карта південного полюса Сонця. Червоні та сині плями позначають області з позитивною та негативною магнітною полярністю, причому обидва типи магнітного поля одночасно розкидані по всій полярній зоні.
    (Зображення: ESA та NASA/Solar Orbiter/PHI Team, J. Hirzberger (MPS))

    «Це лише перший крок на “сходах до небес” для Solar Orbiter, — зазначив Деніел Мюллер, науковий керівник проєкту в ЄКА. — Ці дані змінять наше розуміння магнітного поля Сонця, сонячного вітру та сонячної активності».

    Читайте також про рідкісного “слона-привида”.

    Підписуйся на наш Telegram-канал

    Читайте також