Може здатися очевидним: мати близького друга – добре для здоров’я. Але чи може соціальна структура вашого оточення — наприклад, колектив на роботі — впливати на ваше життя так само сильно, як особисті стосунки? З погляду біології, це питання довгий час залишалося предметом запеклих дискусій.
Це явище називають багаторівневим добором — це розширення класичного поняття природного добору. Якщо коротко, еволюція відбувається не лише на рівні окремих особин, а й на рівні груп. І тепер, завдяки бабакам, наука отримала переконливий доказ цього процесу в дикій природі, пише T4.
Традиційний підхід до еволюції зосереджується на особистих рисах: хто має більше друзів, той живе довше й залишає більше нащадків. Але багаторівневий добір каже: не тільки особисті зв’язки важливі, а й загальна соціальна структура групи. Наприклад, життя в згуртованій, добре пов’язаній групі може дати членам групи перевагу — легше знайти їжу чи вчасно помітити хижака.
Цікаво, що добір на різних рівнях може працювати у протилежних напрямах. Може виявитися, що особисто вигідно бути більш відстороненим, а на рівні групи — навпаки, вигідно мати високий рівень соціальної взаємодії.
Ще у 1871 році Чарльз Дарвін у книзі The Descent of Man писав про те, що групи можуть впливати на виживання особин. Але до останнього часу це залишалося теоретичним припущенням. Усі докази багаторівневого добору походили з лабораторій. А отже, запитання залишалося відкритим.
Щоб перевірити ідею багаторівневого добору у природі, Коннер Філсон і Деніел Т. Блюмштейн провели масштабне польове дослідження жовточеревих бабаків у Колорадо, біля Rocky Mountain Biological Laboratory.
Це — друге за тривалістю дослідження диких ссавців у світі. З 1962 року кожен бабак тут має індивідуальне маркування, а з 2003 року вчені систематично фіксують їхню соціальну поведінку. Команда дослідників — «мормотісти», як вони себе жартома називають — щороку проводять понад 1000 годин, спостерігаючи за цими тваринами в біноклі.
Загалом було зафіксовано 42 369 унікальних дружніх взаємодій — таких як гра чи грумінг — між 1 294 бабаками з 180 соціальних груп.
Мета дослідження — визначити, як особисті соціальні зв’язки та структура групи впливають на виживання і репродукцію. Для цього дослідники створили повну соціальну карту — хто з ким взаємодіє, скільки зв’язків має кожен бабак, і наскільки згуртованою є кожна група.
За допомогою так званого контекстуального аналізу вчені змогли одночасно оцінити обидва чинники — як особисті, так і групові.
Нове дослідження довело: багаторівневий добір справді працює в дикій природі. І не просто працює — вплив соціальних груп на виживання може бути навіть сильнішим, ніж вплив індивідуальних зв’язків. Градієнт добору для особистих рис становив 0.76, тоді як для групових — 1.03.
Ще цікавіше — ефект на різних рівнях може бути протилежним. У деяких випадках добір сприяв бабакам з меншою кількістю контактів, але які жили в дуже соціальних групах. Або, інакше кажучи, інтроверт у центрі жвавого тусовища.
Ці відкриття не обмежуються бабаками. Людські спільноти — від дружніх компаній до цілих країн — теж формують умови для нашого добробуту. Як показує приклад бабаків, еволюція враховує не лише те, ким є кожен з нас, а й у якому колі ми знаходимося.
Тепер маємо науковий доказ: структура групи має значення. Навіть якщо ти не надто товариський, бути частиною згуртованої спільноти — це еволюційна перевага.
Підписуйся на наш Telegram-канал