Американські біологи з Каліфорнійського університету в Девісі вивчили, як домашні кішки використовують бактерії для комунікації із родичами за допомогою запаху. Дослідження опубліковано у науковому журналі Scientific Reports (SciRep).
Фахівці з’ясували, що запах кішок походить від суміші летких органічних сполук, що включають альдегіди, спирти, складні ефіри і кетони. У більшості випадків людина не здатна вловити, чим саме пахне його вихованець, проте ці речовини важливі для соціального життя тварин — за допомогою пахучих міток вони позначають свою територію, залучають партнерів та відлякують суперників.
Щоб краще зрозуміти ці механізми, вчені проаналізували виділення анальних залоз 23 домашніх кішок за допомогою секвенування ДНК, мас-спектрометрії та культивування мікробів.
Біологи дійшли висновку, що в котячому мікробіомі домінують п’ять пологів бактерій – Corynebacterium, Bacteroides, Proteus, Lactobacillus та Streptococcus. Однак їх склад помітно відрізнявся у різних особин і залежав від віку, дієти та ваги улюбленця.
У секреті анальних залоз дослідники виявили сотні органічних сполук, різноманітність яких визначалася домінуючими бактеріями.
За словами авторів статті, їх дослідження доповнює зростаючу кількість наукових праць про взаємозв’язки між мікробами та запахом ссавців, включаючи собак, лисиць, панд, гієн та людину.
