Нове дослідження показало, що люди були близькими до вимирання майже 1 мільйон років тому, а чисельність населення світу коливалася на рівні близько 1300 осіб протягом понад 100 000 років. Дослідники додали, що цей близький виклик вимирання, можливо, відіграв важливу роль в еволюції сучасних людей та їхніх найближчих відомих вимерлих родичів, неандертальців та загадкових денісівців.
Попередні дослідження показали, що сучасні люди виникли близько 300 000 років тому в Африці. З огляду на так мало скам’янілостей приблизно того часу багато залишається незрозумілим щодо того, як розвивалася людська лінія до появи сучасних людей.
Щоб дізнатися більше про період еволюції сучасної людини, вчені досліджували геноми більш ніж 3150 людей з 10 африканських і 40 неафриканських популяцій. Вони розробили новий аналітичний інструмент, що дозволяє визначити розмір групи предків сучасних людей, вивчаючи різноманітність генетичних послідовностей, що спостерігаються у їхніх нащадків.
Генетичні дані показують, що між 813 000 і 930 000 років тому предки сучасних людей зіткнулися з серйозним «вузьким місцем», втративши близько 98,7% своєї популяції.
“Наші предки протягом дуже довгого часу відчували таку серйозну проблему з популяцією, що зіткнулися з високим ризиком зникнення” , – розповів співавтор дослідження Ванцзе Ху з Медичної школи Ікан на горі Сінай у Нью-Йорку.
За оцінками дослідників, людське населення налічувало близько 1280 осіб протягом приблизно 117 000 років.
Вчені зазначили, що ця демографічна криза збіглася з сильним похолоданням, яке призвело до появи льодовиків, падіння температури поверхні океану і, можливо, тривалих посух в Африці та Євразії. Вчені досі не знають, як ця зміна клімату могла вплинути на людей, тому що людські скам’янілості та артефакти в цей час були відносно рідкісні, можливо тому, що популяція була дуже низькою.
Попередні дослідження показали, що останній загальний предок сучасних людей, неандертальці та денісівці, жив приблизно від 765 000 до 550 000 років тому, приблизно водночас, що й знову виявлене вузьке місце. Це передбачає, що майже повне знищення було потенційно якимось чином пов’язане з еволюцією останнього спільного предка сучасних людей, неандертальців та денисівців.
Якщо цей останній спільний предок жив під час чи невдовзі після вузького місця, вузьке місце, можливо, зіграло роль у розподілі стародавніх людських груп на сучасних людей, неандертальців та денісівців, пояснив Стрінгер. Наприклад, воно могло розділити людей на крихітні окремі групи, і згодом відмінності між цими групами виявляться досить значними, щоб розділити тих, хто вижив на окремі популяції, — сучасних людей, неандертальців та денісівців, сказав він.
Крім того, попередні дослідження показали, що приблизно 900 000-740 000 років тому дві древні хромосоми злилися, утворивши те, що зараз відомо як хромосома 2 у сучасних людей. Оскільки це збігається з вузьким місцем, ці нові результати припускають, що майже повне знищення людей може мати певний зв’язок із цією серйозною зміною в геномі людини, зазначили дослідники.
«Оскільки неандертальці та денісівці поділяють це злиття з нами, це мало статися до того, як наші лінії відокремилися одна від одної» , — сказав Стрінгер. Майбутні дослідження можуть застосувати цей новий аналітичний метод “до інших геномних даних, наприклад, до даних неандертальців та денісівців” , – сказав Стрінгер. Це може показати, чи зіткнулися вони з такими ж серйозними вузькими місцями.
