На перший погляд, карти світу створюють ілюзію рівномірного розподілу суходолу, проте якщо поглянути на Землю з космосу з певної точки над Тихим океаном, планета постане як майже суцільна блакитна сфера. Цей феномен, коли більшість континентів згрупована на одній половині земної кулі, а іншу займає гігантський океан, є не випадковістю, а наслідком грандіозних геологічних процесів, що розгортаються протягом сотень мільйонів років. Ключ до розуміння цього асиметричного розташування лежить у концепції циклу суперконтинентів, головним винуватцем якого є останній та найвідоміший із них — Пангея, пише T4.
Приблизно кожні 300–500 мільйонів років тектонічні плити, що несуть на собі континенти, зближуються, утворюючи єдиний масив суходолу, який називають суперконтинентом. Останній такий гігант, Пангея, існував з 336 до 175 мільйонів років тому і об’єднував майже весь суходіл планети. Ми досі живемо в епоху його розпаду. Атлантичний океан продовжує розширюватися, відштовхуючи Америку від Євразії та Африки, що є прямим відлунням процесів, які розпочалися мільйони років тому. Саме тому узбережжя Південної Америки та Африки так ідеально збігаються, ніби частини єдиного пазла.
Хоча континенти наразі розходяться, вони ще не досягли рівномірного розподілу і, можливо, ніколи не досягнуть. Поточне об’єднання Європи, Азії та Африки покриває лише 57% загальної площі суходолу, чого недостатньо для статусу суперконтиненту, для якого потрібно щонайменше 75%. Проте сам факт існування такого масиву демонструє тенденцію до скупчення. У майбутньому, через десятки мільйонів років, Євразія продовжить рух на схід, а Америка — на захід, що тимчасово зменшить скупченість.
Однак, як стверджують вчені, цей процес не вічний. Геологічні сили, що рухають плити, зрештою знову змінять свій напрямок, і континенти почнуть новий шлях до об’єднання у майбутній суперконтинент. Таким чином, сучасне розташування континентів — це лише один момент у нескінченному циклі злиття та розпаду, що пояснює, чому з певного ракурсу наша планета виглядає як самотня блакитна куля посеред космосу.
Читайте також: Найбільшого “кита” на Землі помітили з космосу: його розмір сягає 42 км
