У Вікторіанську епоху довге волосся було не лише модною примхою, але й соціальним символом, який відображав ідеали краси, здоров’я та жіночності. Жінки того часу докладали чимало зусиль, щоб їхнє волосся росло якнайдовше і залишалося доглянутим. Ця традиція мала як естетичні, так і культурні причини, які впливали на повсякденне життя, повідомляє ТСН з посиланням на Емі Боїнгтон.
Ідеал краси та гендерні норми
Довгі локони вважалися символом жіночності та привабливості. За словами історикині Емі Боїнгтон, суспільство Вікторіанської епохи було одержиме гендерними ролями, і жінки повинні були виглядати максимально жіночно. Волосся, яке росло до землі, відповідало цим уявленням про ідеальну красу.
Молоді дівчата до 15-16 років носили довге розпущене волосся, що символізувало їхню юність. Але досягнувши цього віку, вони зобов’язані були збирати волосся в зачіску, що вказувало на їхній статус жінки. Розпущене волосся після цього віку стало табу і вважалося актом інтимності.
Волосся як символ здоров’я та статусу
Довге волосся несло ще одне важливе значення: воно було показником здоров’я, хорошого харчування та благополуччя. Воно вимагало ретельного догляду, миття та сушіння, які могли зайняти цілий день. Таким чином, володіння гарним довгим волоссям свідчило про наявність ресурсів і вільного часу.
Імператриця Єлизавета Австрійська, відома як Сіссі, стала одним із найвідоміших прикладів такої культури догляду. Вона була одержима своїм волоссям і регулярно витрачала години на його миття та зачісування.
Знамениті жінки з довгим волоссям
Довге волосся могло стати засобом досягнення слави. Яскравий приклад — сестри Сазерленд із Нью-Йорка. Їхнє волосся сягало землі, і вони стали відомими завдяки своїм виступам і створенню косметичних засобів для догляду за волоссям.
Темна сторона ідеалу
Попри всю красу та елегантність, довге волосся мало і свої недоліки. Воно часто викликало сильний головний біль через вагу, особливо коли його збирали в складні зачіски для офіційних заходів. Імператриця Сіссі часто скаржилася на хронічні головні болі, спричинені тяжкістю її волосся.
Отже, довге волосся у Вікторіанську епоху було не просто ознакою краси, але й символом соціального статусу та здоров’я. Проте воно вимагало великих зусиль для догляду і часто приносило дискомфорт. Ця одержимість ідеалами краси демонструє, як глибоко суспільні очікування впливали на життя жінок того часу.
Читайте також: Прийняла душ і облисіла: відпустка на Балі залишила жінку без волосся (ФОТО)