Ім’я Чингісхана, засновника найбільшої в історії людства імперії, овіяне легендами. Та окрім слави непереможного завойовника, йому приписують і надзвичайну плідність. Широко поширена теорія стверджує, що близько 16 мільйонів чоловіків сьогодні, або кожен двохсотий на планеті, є його прямими нащадками. Та чи є в цьому твердженні наукова основа, чи це лише черговий історичний міф? Відповідає T4.
Історія цього дивовижного факту почалася у 2003 році з новаторського дослідження в галузі історичної генетики. Аналізуючи ДНК чоловіків із 16 різних популяцій по всій Азії, вчені виявили незвичайну Y-хромосомну лінію, що з дивовижною частотою зустрічалася на величезній території, яка колись була частиною Монгольської імперії. Приблизно 8% чоловіків у цьому регіоні виявилися носіями цієї унікальної генетичної спадщини.
Звісно, взяти зразок ДНК у самого хана, поховання якого досі не знайдене, було неможливо. Проте вчені використали логіку та статистичний аналіз, щоб висунути найбільш імовірну гіпотезу.
По-перше, було відкинуто ідею випадковості. Ймовірність того, що одна генетична лінія могла поширитися настільки широко випадково, є астрономічно мізерною — фактично, нульовою. По-друге, вчені виключили версію природного біологічного відбору, тобто наявність у цієї Y-хромосоми якоїсь надзвичайної переваги. Y-хромосома містить дуже мало генів, і шанси на такий потужний позитивний відбір є вкрай низькими.

Залишалося одне пояснення — соціальний відбір. Це унікальний випадок, коли культура та суспільний устрій відіграли вирішальну роль у поширенні генетичної лінії. Завоювання Чингісхана та його нащадків супроводжувалися масовим знищенням місцевого чоловічого населення, що різко скорочувало генофонд. Водночас сам хан, його сини та онуки мали численних дружин і наложниць, часто з підкорених знатних родів, і їхні нащадки успадковували владу та привілеї. Династія Чингізидів правила величезними територіями Азії аж до XIX століття, що й забезпечило безпрецедентне поширення однієї Y-хромосоми.
Хоча точна кількість дітей Чингісхана невідома, історичні записи дають уявлення про його потенціал. У нього було щонайменше семеро дружин, головною з яких була Борте, що народила йому чотирьох синів та п’ятьох доньок. Саме ці чотири сини — Джучі, Чагатай, Угедей і Толуй — стали його офіційними спадкоємцями. Легенди також приписують хану до 500 наложниць.

Історики вважають цілком правдоподібним, що нащадки хана мали величезну кількість дітей. Наприклад, старший син Джучі мав 40 синів. Це дає змогу зрозуміти, як генетична лінія могла так швидко поширюватися.
Попри вражаючу генетичну спадщину, важливо пам’ятати, що Чингісхан був насамперед жорстоким завойовником. За підрахунками істориків, під час монгольських вторгнень загинуло близько 40 мільйонів людей, що на той час становило значну частину населення Землі. Деякі дослідження припускають, що спустошення були настільки масштабними, що могли навіть тимчасово вплинути на клімат планети через зменшення викидів вуглецю та відновлення лісів на покинутих землях.

Спадщина Чингісхана є унікальною за своїми масштабами, але не єдиною. Генетики виявили й інші Y-хромосомні лінії, що поширилися завдяки соціальному відбору. Одна з них належить Джиочанзі, діду засновника династії Цін у Китаї. Його нащадки, маньчжурська знать, користувалися величезними привілеями, що сприяло поширенню їхньої генетичної лінії серед мільйонів людей. Іншим прикладом є лінія, пов’язана з напівміфічним ірландським королем V століття Ніаллом Дев’яти Заручників, чиї нащадки, династія О’Нілів, домінували в Ірландії протягом століть.
Хоча логічні та статистичні докази є надзвичайно переконливими, є одна проблема: без зразка ДНК самого Чингісхана ми ніколи не зможемо бути впевнені на 100%. Доки його могила не буде знайдена, ідентичність цього неймовірно плідного предка залишається блискучою науковою гіпотезою, але все ж гіпотезою.