Прагнення людства до зірок і плани щодо колонізації Місяця та Марса змушують наукову спільноту все глибше аналізувати ціну, яку людське тіло платить за перебування поза межами земної гравітації. Останні дослідження, результати яких були опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences у січні 2026 року, виявили фундаментальні зміни в структурі найскладнішого органу людини — головного мозку. Команда з семи дослідників, що представляють Університет Флориди, Німецький аерокосмічний центр та Космічний центр імені Джонсона NASA, встановила, що тривале перебування в невагомості призводить до помітної деформації та фізичного зміщення мозкових тканин. Це відкриття ставить під сумнів безпеку довгострокових місій, оскільки зміни стосуються не лише положення органу в черепній коробці, а й безпосередньої геометрії його окремих ділянок, пише T4.
У межах масштабного експерименту вчені провели магнітно-резонансну томографію мозку 26 астронавтів, порівнявши результати з контрольною групою з 24 осіб, які проходили імітацію польоту на Землі. З’ясувалося, що в умовах мікрогравітації мозок астронавтів зміщується вгору та назад, що суттєво відрізняється від динаміки, яка спостерігається у людей в земних умовах. Найбільш вразливими до нелінійної деформації виявилися області, відповідальні за координацію рухів та обробку сенсорної інформації. Саме ці структурні зміни спричиняють специфічні проблеми, з якими стикаються дослідники космосу: від сильної дезорієнтації та заколисування під час польоту до серйозних труднощів із рівновагою після повернення додому. Примітно, що попри значну деформацію тканин, астронавти не скаржилися на головний біль чи гострі клінічні порушення, проте чим довшим був термін перебування на орбіті, тим вираженішими ставали аномалії.
Хоча більшість симптомів зникають протягом шести місяців після приземлення, існують наслідки, які потребують значно тривалішої реабілітації. Відомо, що космічні подорожі провокують розширення порожнин мозку, заповнених рідиною, і процес їхнього повернення до норми може тривати роками. Більш того, дані 2024 року свідчать, що когнітивне зниження може початися вже на третій день перебування в космосі, що в поєднанні з новими даними про фізичну деформацію створює тривожну картину для майбутніх колоністів. Якщо астронавти місій «Артеміда» залишатимуться на постійних базах на Місяці без можливості повернення до повноцінної гравітації, наслідки тривалої сенсорної дезорієнтації в суворих умовах позаземного середовища можуть стати критичним фактором ризику.
Наукова спільнота наголошує на необхідності розробки нових методів захисту мозку, особливо на тлі зростаючої популярності космічного туризму, де учасники не завжди мають таку ж високу фізичну підготовку, як професійні астронавти. Розуміння того, як деформація мозку впливає на пересічну людину, є ключовим для реалізації амбітних планів NASA та приватних компаній. Подальші дослідження мають дати відповідь на головне питання: чи здатна людська нервова система адаптуватися до постійного життя на інших планетах, чи ми назавжди залишимося біологічно прив’язаними до земних умов, де наш головний орган зберігає свою природну форму та функціональність.
Читайте також: Вчені використали штучний інтелект для створення вірусу, якого ніколи не існувало в природі
