Майже півтора мільйона років тому група людських родичів, схоже, приготувала їжу з одного зі своїх. Сліди від порізів на стародавній гомілковій кістці з місця на півночі Кенії мають ознаки того, що їх було вирізано, щоб відокремити м’ясо, що, можливо, є найдавнішим відомим випадком канібалізму серед гомінідів.
За словами палеоантрополога Бріани Побінер з Національного музею природної історії у Вашингтоні, вбивство, ймовірно, здійснювалося особами, які потребували їжі: «Люди голодні, і вони їдять мертвих людей, щоб прогодуватися».
На фото показано розрізану гомінінову кістку та збільшену область, на якій видно сліди порізів. Усі ці знаки орієнтовані однаково, так що рука, яка тримає кам’яне знаряддя, могла б зробити їх усі поспіль, не змінюючи руки.
Хоча це виглядає як явний доказ 1,45-мільйонного канібалізму серед наших предків, ані вид м’ясників, ані тих, хто був убитий, визначити неможливо. Цілком ймовірно, що всі вони були Homo erectus, домінуючим гомініном у регіоні на той час, але вони могли бути Homo habilis або навіть Paranthropus boisei.
“Якби один вид їв інший, технічно це був би не канібалізм, а натомість випадок антропофагії, або поїдання плоті гомінінів”, – сказала Побінер, провідний автор дослідження. Усе ж таки, зазначає вона, ці гомініни могли виглядати дещо схожими, і м’ясники, ймовірно, не були розбірливими щодо того, кого вони їдять.
Ще одна скам’янілість — череп, вперше знайдений у Південній Африці в 1976 році — раніше викликала дискусію про найдавніший відомий випадок, коли родичі людей вбивали один одного. Оцінки віку цього черепа коливаються від 1,5 до 2,6 мільйонів років.
Окрім невизначеного віку, два дослідження, які досліджували скам’янілості (перше опубліковане у 2000 році, а друге – у 2018) не погоджуються щодо походження слідів під правою вилицею черепа. Один стверджує, що сліди є результатом кам’яних знарядь, якими володіли родичі гомінінів, а інший стверджує, що вони утворилися в результаті контакту з гострими кам’яними блоками, знайденими біля черепа. Крім того, навіть якщо стародавні гомініни створювали позначки, незрозуміло, чи вони різали один одного заради їжі, враховуючи відсутність великих груп м’язів на черепі.
Щоб вирішити питання про те, чи справді викопна гомілкова кістка, яку вивчали вона та її колеги, є найстарішою скам’янілістю гомініну з порізами, Побінер сказала, що хотіла б повторно дослідити череп із Південної Африки, на якому, як стверджується, є порізи за допомогою тих самих методів, що спостерігалися в даному дослідженні.
Вона також сказала, що ця нова шокуюча знахідка є доказом цінності музейних колекцій.
«Ви можете зробити досить дивовижні відкриття, повернувшись до музейних колекцій і повторно подивившись на скам’янілості», — сказала Побінер. «Не всі бачать усе з першого разу. Щоб продовжувати розширювати наші знання про світ, потрібна спільнота вчених, які приходять із різними запитаннями та техніками».