Приблизно 252 мільйони років тому, наприкінці пермського періоду, на Землі відбулося одне з наймасштабніших вимирань, коли біосфера втратила майже 90% видів. Незважаючи на численні дослідження, причини цієї катастрофи досі залишаються предметом дискусій. Однак нове дослідження, опубліковане в журналі Science, допомогло пролити світло на ключові чинники, що спричинили це вимирання.

Основна причина – парниковий ефект

Головним чинником катастрофи стало різке підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері, яке призвело до значного посилення парникового ефекту. Це було викликано масштабними виверженнями сибірських трапів – гігантських вулканічних формацій. У результаті підвищилася температура океанів, що спровокувало каскад руйнівних змін у біосфері.

Температура на поверхні Землі в найтепліший місяць на максимумі пермсько-тріасового масового вимирання.

Однак залишалося питання: чому давній світ виявився настільки вразливим до зростання концентрації CO₂? Вчені, використовуючи сучасні кліматичні моделі та аналіз осадових порід, з’ясували, що головним чинником, окрім парникового ефекту, було тривале явище Ель-Ніньо.

Ель-Ніньо і його роль у катастрофі

Згідно з новими моделями, Ель-Ніньо — кліматичне явище, яке зазвичай триває 9-12 місяців у наші дні — у пермському періоді мало набагато триваліший вплив. У результаті цього явища, що тривало мільйони років, на планеті встановився надзвичайно теплий і нестабільний клімат, що став фатальним для багатьох видів.

Фрагмент породи з ознаками екстремальної посухи на суші, яка встановилася на планеті в кінці пермського періоду.

Ель-Ніньо спричинив значне підвищення температури в тропічних регіонах, що призвело до екстремальних погодних умов, таких як посухи та теплові хвилі. Це явище особливо сильно вдарило по сухопутній біосфері, знищуючи рослинність і викликаючи масове вимирання.

Вимирання морської біоти

Вчені також звернули увагу на поступову загибель морських екосистем. Вимирання морської фауни почалося приблизно за 17 тисяч років до піку потепління, коли температура вод екваторіальних океанів піднялася до 34°C. Така різка зміна перевищила можливості багатьох морських видів адаптуватися до нових умов.

Сильні теплові хвилі, викликані Ель-Ніньо, знищували коралові рифи та планктон — основні елементи морських екосистем. Це призвело до катастрофічного зниження біорізноманіття в океанах.

Масове вимирання наприкінці пермського періоду стало результатом кількох взаємопов’язаних факторів, головним з яких було різке підвищення рівня CO₂ в атмосфері та тривалий Ель-Ніньо. Разом вони створили надзвичайно теплий і нестабільний клімат, який не залишив багатьом видам шансів на виживання. Хоча більшість видів вимерли, деякі все ж пристосувалися, що дозволило продовжити еволюцію життя на Землі.

Exit mobile version