Ми, Homo sapiens, — єдині, хто залишився живим представником племені гомінінів. Але історія нашого виду — це заплутане дерево з безліччю гілок, частина з яких давно відмерла, а частина — ще досі викликає суперечки, пише T4. Кожна нова знахідка лише додає таємниць: ким були ці істоти, як вони жили і чи справді були «нами»?
Ось кілька дивовижних та маловідомих предків (чи кузенів?) людства, які досі ставлять учених у глухий кут.
Фото: Rebel Red Runner / Shutterstock.com
Ardipithecus ramidus — ще не людина, але вже не мавпа
Цей базальний гомінін жив близько 4,5 мільйона років тому на території сучасної Ефіопії. Його вперше описали лише у 2009 році, хоча нині існує понад 100 викопних зразків. Ardipithecus міг пересуватись на двох ногах, але мав багато рис, типових для мавп. Один із найдавніших “будівельників” нашого еволюційного шляху.
Homo gautengensis — відкриття, якого не визнають
У 2010 році антрополог Даррен Курно запропонував визнати викопний череп, знайдений у ПАР ще в 1977 році, окремим видом — Homo gautengensis. Він стверджував, що морфологія цього черепа суттєво відрізняється від інших ранніх людей. Та більшість учених залишаються скептичними: вони вважають, що це просто один із варіантів Homo erectus.
Homo georgicus — хто першим вийшов з Африки?
Цей гомінін жив 1,85 мільйона років тому на території сучасної Грузії (Дманісі) й вважається найдавнішою людиною, знайденою поза межами Африки. Після відкриття у 1991 році між науковцями спалахнули суперечки: чи це ранній Homo erectus, чи окремий вид?
Недавнє (поки неопубліковане) генетичне дослідження навіть припускає, що серед решток із Дманісі — два різні види людей, один із яких — Homo georgicus, а інший досі не має назви.
Homo helmei — ранній Homo sapiens чи хтось інший?
Знайдений у 1935 році в Південній Африці, череп Florisbad довго вважали свідченням окремого виду — Homo helmei. Сьогодні більшість дослідників схиляється до думки, що це один із ранніх представників Homo sapiens, який жив близько 350 тисяч років тому. Його незвичайна форма пояснюється тим, що він існував до того, як наші предки схрестились із неандертальцями та денисівцями.
Homo longi, Homo juluensis і… Денисівці?
Денисівці — наша загадкова «сестринська» гілка. Ми маємо всього кілька їхніх кісток, знайдених у Сибіру, Тибеті й на Тайвані. Але є підозра, що багато інших викопних решток насправді теж належать їм.
Наприклад, Homo longi або «Людина-дракон» — масивний череп із Китаю, віком близько 150 тисяч років, із дивними рисами та гігантськими зубами. Його часто пов’язують із денисівцями, але без ДНК це лише припущення.
Ще один нещодавній кандидат — Homo juluensis, знайдений у 2024 році, теж у Китаї. Імовірно, це також денисовець або близький до них вид, але це все ще предмет майбутніх досліджень.
Хто ми насправді?
Наш родовід — це не одна лінія, а хаотичне сплетіння видів, які з’являлися, зникали, змішувалися. Ми досі не можемо з упевненістю сказати, скільки з них були прямими предками, а скільки — просто еволюційними експериментами.
Але що очевидно — історія людства значно глибша, різноманітніша і дивніша, ніж ми звикли вважати. І, ймовірно, ще десятки загадкових “загублених родичів” чекають на своє відкриття десь під шарами землі.
Підписуйся на наш Telegram-канал