Художники льодовикового періоду створили колір, який рідко зустрічається в природі (ФОТО)

Синій — один із найрідкісніших кольорів у природі. На відміну від червоних, жовтих чи коричневих відтінків, які легко знайти в глині та мінералах, справжній синій пігмент є справжньою знахідкою. Саме тому відкриття, зроблене археологами в Німеччині, змусило науковців переглянути уявлення про мистецтво та технології людей льодовикового періоду. Під час очищення доісторичного артефакту на його поверхні проступили яскраві, насичено-сині вкраплення, вік яких становить 13 тисяч років, пише T4.

Ця знахідка на археологічній стоянці Мюльгайм-Дітесгайм є найдавнішим відомим випадком використання синього пігменту в Європі та одним із найстаріших у світі. Як зазначає провідна авторка дослідження, археологиня Іззі Вішер, єдиний давніший приклад походить із Сибіру, де сліди синьо-зеленого пігменту віком 19-23 тисячі років були знайдені на фігурках. Проте досі вважалося, що в палеолітичній Європі палітра обмежувалася переважно відтінками охри — червоним, коричневим та жовтим.

За допомогою сучасних методів аналізу вчені встановили, що таємничою синьою речовиною є азурит — яскравий мідний мінерал. Геологія регіону, де було зроблено знахідку, багата на мідні руди, тож, імовірно, стародавні люди знайшли цей рідкісний камінь на місцевості. Те, що пігмент опинився на артефакті не випадково, не викликає сумнівів. На тій же стоянці знайдено безліч доказів використання охри, що свідчить про глибоку обізнаність місцевих жителів із мінеральними барвниками для прикрашання предметів, а можливо, і власних тіл.

Це відкриття кардинально змінює наше розуміння естетичних та технологічних можливостей людей кам’яного віку. «Присутність азуриту свідчить про те, що палеолітичні люди мали глибокі знання про мінеральні пігменти та доступ до значно ширшої колірної палітри, ніж ми вважали раніше», — пояснює доктор Вішер. Це доводить, що наші предки не просто використовували найдоступніші барвники, а цілеспрямовано шукали рідкісні та яскраві кольори, можливо, надаючи їм особливого, символічного значення.

Досі найвідомішими поціновувачами синього кольору в стародавньому світі вважалися єгиптяни, які близько 4500 років тому першими навчилися створювати синтетичний синій пігмент для розпису храмів та виготовлення прикрас. Вважалося, що саме з того часу синій увійшов у повсякденне життя людства. Проте крихітні часточки азуриту з Німеччини доводять, що прагнення відтворити колір неба чи глибокої води є значно давнішим. Воно сягає корінням у глибини льодовикового періоду, коли мисливці та збирачі вже тоді шукали спосіб додати цей магічний відтінок до свого світу.

Читайте також про дерево, яке пахне карамеллю, цукровою ватою та імбирним печивом.